Заняття гуртка "Криниченька". Тема: Виготовлення писанок. Писанки-зернівки.

Мабуть немає у світі народу, серед котрого не було б талановитих художників. Хай не світового рівня. Кожен народ займається гончарством і скульптурою. Майже кожен народ має свою вишивку і різьбить по дереву. І тільки українці, з гордо піднятою головою можуть сказати світові, що тільки вони найкращі майстри з виготовлення писанки. Звісно, мистецтво творення декоративного яйця є і серед інших народів, але воно не настільки помітне. Для українців писанка – це не тільки вид мистецтва, вона ще й має магічне значення.

Існує легенда, що у день розп’яття Ісуса Христа, коли він ніс хрест, на зустріч йому йшов убогий чоловік та ніс у кошику яйця. Коли він побачив, що Ісусу нести хрест дуже важко, подорожньому стало шкода бідолаху і він вирішив допомогти. Охоронці глузували над нам, але чоловік не звертав на них уваги. Коли він повернувся назад до свого кошику, виявилося, що замість звичайних яєць у ньому лежать писанки і крашанки. Йому було боляче, що розіп’яли Ісуса Христа, але те, що трапилося з яйцями дало йому надію, що Ісус воскресне. Так і сталося.

«У давнину яйця дуже шанували. Люди вважали, що наша Земля – це велике яйце. Шкарлупка – небо, плівка – хмари, білок – води навколо нас, жовток – земля», – знайомить нас з давніми віруваннями писанкарка Тетяна Пасєка.

З давніх часів писанки виготовляли як оберіг на повному яйці. Їх не варили, лише стоплювали віск у печі, витирали та зберігали до наступного Великодня. Вважалося, що вони оберігали хату від лиха. «Якщо траплялася пожежа, люди вірили, що навпроти вогню треба кинути писанку і полум’я відійде від хати», – розповіла Тетяна Пасєка.

Раніше на Великдень дарували саме писанки, а не листівки, як ми це робимо зараз. Зміст, який писанкарка хотіла передати людині, висловлювала символами на писанці.

В Україні існує безліч способів фарбування пасхальних яєць. Якщо воно пофарбоване в один колір – це крашанка. Можна на такому яйці голочкою або надфілем нашкрябати малюнок, – тоді це буде дряпанка. Якщо наносити крапочки різних кольорів вийде крапанка. Раніше крапки символізували зорі, зерно. Коли крапка обведена одним, або кількома кільцями – це валове око. Давні люди вірили, що саме воно оберігало худобу на пасовищі від нападів диких звірів.

Дуже красиво виглядають трав’янки. Виготовляють їх за допомогою листочка рослини, який прикладають до яйця, замотують у панчохи та опускають у цибулиння. Листочок, як трафарет, залишає незафарбоване місце. Інколи він навіть дає свій колір.

Біла писанка – пишеться як і звичайна. Чергується віск і фарба, яка перекривається від світлого до темного. Та площа, яка повинна бути білою – відбілюється. Раніше писанки вибілювали соком квашеної капусти – занурювали у нього, і всі зайві фарби змивалися, залишалися лише ті, які прикриті воском. Зараз це роблять за допомогою звичайної білизни.

Серед сувенірних писанок вирізняють мальованки. Це дерев’яні яйця на які наносять фарби та лакують. Як правило вони слугують іграшками для дітей. З давніх часів малечі робили торохкальця. У звичайне яйце засипали пшоно та закривали отвір воском.

Мальовничо виглядає бісерна писанка. Раніше поверхню яйця заливали воском і у нього втискували намистинки, бісер тощо. Зараз бісером виплітають візерунок. Можна також обплітати крючком. Так яйця прикрашають за схемою.

Писанка – код нації, це письмо, передане нам нашими предками. Попри критику окремих мистців і писанкарів, котрі вважають, що тільки писанка на сирому яйці має право на існування, а все решта ні, все ж таки розвиваються різні види писанок.

Менш помітним, але дуже привабливим є ще один вид писанки – зернівка.

Для виготовлення писанок-зернівок, як їх ще називають "Еко-писанки" використовуємо зерна різних культур. Це можуть бути половинки гороху та квасолі, насіння льону, рис, гречка та інші крупи або макарони. Тут вже працює ваша фантазія) Увага!!!! Для фону можна використовувати манну та кукурудзяну крупу, а для надання писанці темного забарвлення - мак.