Доброго дня, мої любі вихованці! Запрошую вас на чергове дистанційне заняття гуртка. Пропоную розглянути сьогодні тему заняття "Український віночок. Історія виникнення українського віночка".
Звичай плести віночки прийшов до нас із давнини. Віночки в Україні виплітали з різногСвоєрідним жіночим оберегом в Україні завжди був віночок. Український віночок — не просто краса, а й оберіг, «знахар душі», бо в ньому є така чаклунська сила, що болі знімає, волосся береже. Звичай плести віночки прийшов до нас із давнини. в Україні виплітали з різного зілля від весни й до пізньої осені. Дівчата починали носити віночок із трьох років. Перший — для трирічної дівчинки, плела мама, намочувала в росах, коли на небі сонце зійде. У віночок вплітала чорнобривці, незабудки, барвінок, ромашку. І купала його в росах сім днів, а тоді клала до скрині.
У чотири роки плели інший вінок. Доплітався безсмертник, листочки яблуні. Для шестирічної дівчинки до віночка вплітався мак, що давав сон та беріг думку. Вплітали ще й волошку.
Для семирічної дівчинки плели вінок із семи квіточок. І вперше вплітали цвіт яблуні. То був цілий ритуал, коли батько торкався вінком голівки і примовляв: «Мати — яблуне, дядино моя, дай дитині здоров'я й доброї долі». Вінки бувають різні. Є вінок лавровий. Його вдягали на переможців. Терновий вінок завжди був символом страждання. А український віночок символізує молодість і кохання.
Дівчатка старші 13 років плели віночки кохання. Традиційно їх прикрашали ромашки, вусики хмелю, цвіт вишні та яблуні. Спереду вінок оздоблювали розкішним гроном калини. А от засватана дівчина одягала вінок з барвінку, шавлії, м’яти й інших лікарських трав.
Історія українського вінка
Історія вінка починається у глибокій давнині. За стародавнім віруванням предків через вінок приходили у наш світ безсмертні душі з потойбіччя. Згадка про вінки сягає шумерської культури (ХІІ-ІІІ ст. до н. е. ).
Нащадками шумерів були представники культури шнурової кераміки, які мешкали на території сучасної України в XV-XIV ст. до н. е. і залишили у спадок слов’янам деякі символи. Серед них знак міфічної шумерської богині Інанни — Іштар, який означає «ясне небо» і складається з круглого вінка — кола з вплетеною в нього стрічкою, яка створює два кінці, та шестипроменевої зірки в центрі. Він зображений і на саркофазі Ярослава Мудрого в Софії Київській (ХІІ ст. ). Є всі підстави вважати, що український вінок із стрічками — спрощений знак Інанни, що начебто стверджує побажання «ясного мирного неба» над головою того, хто його носить. Це оберіг від усього поганого і недоброго.
У часи античності вінок слугував бенкетним чи застільним атрибутом, що символізував щастя і талант, ним прикрашали священні предмети та об’єкти поклоніння, увінчували переможця чи тріумфатора, оратори одягали його під час промов. Він також був знаком скорботи за померлим чи загиблим.
На українській землі вінок також відомий здавна. На найдавніших зображеннях жінки–Богині вона у головному уборі з квітів, трав, зілля та гілля. Наші предки усвідомлювали, що «головою» вони розуміють навколишній світ і впливають на нього, тому за допомогою головних уборів і вінків прагнули захистити себе від зурочення та інших злих чар, забезпечити добробут родини.
У різних регіонах України вінок називали по-різному: на Поділлі — коробуля, лубок, на Чернігівщині — теремок, на Гуцульщині — плетінь, косиця, на Переяславщині — гібалка тощо. Існували й загальнослов’янські назви —вінок, вянок, перев’язка, чільце.
У гардеробі кожної дівчини є хоча б один віночок. Він ідеально гармонує з вишитою сорочкою, сукнею чи звичайними джинсами. Вінок український підкреслює природну красу власниці, надає рисам її обличчя ніжності, витонченості та водночас впевненості. В давні часи люди вважали, що вінки здатні захистити дівчат від лихих поглядів та інших напастей. Народ вірив, що ця прикраса наділена магічною силою. Віночки захищали здоров’я власниць: варто було лише правильно підібрати квіти.
Квіти-символи, які традиційно вплітають у вінок:
мак — квітка мрій, символ родючості, краси та молодості;
цвіт вишні та яблуні — материнська любов та відданість;
ромашка — символ ніжності, вірності і кохання;
соняшник — символ відданості й вірності;
м’ята — оберіг дитини та її здоров’я;
волошки у віночку — символ людяності;
ружа, мальва і півонія — символи віри, надії, любові;
материнка — символ материнської любові;
калина — краса та дівоча врода;
лілея — дівочі чари, чистота, цнота;
дев’ятисил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я;
безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки і рани;
хміль — гнучкість і розум;
польовий дзвіночок — символ вдячності.
З плином часу, українські віночки увібрали в себе багато символіки та вірувань. Для них характерне різноманіття кольорів та стилів: кожна дівчина може додати у прикрасу щось особливе, своє.
Для надання віночку особливої магічної сили, у нього вплітали полин — найголовнішу з трав, буркун зілля— символ вірності та листя дуба — символ хоробрості та сили. Проте найміцнішим оберегом був і лишається барвінок, що символізує безсмертя людської душі, є зіллям кохання та дівочої вроди.
Стрічки у вінку
Надзвичайно цікавими є відбір, поєднання кольорів та розташування стрічок у віночку. Заквітчану голову молодої дівчини могли прикрашати стрічки 12-ти кольорів. Кожен з них служив красуні лікарем і оберегом, захищав волосся від злих очей.
Стрічки підбирали за довжиною волосся дівчини і робили їх ледь довшими за косу, аби сховати її серед барвистих кольорів.
У центрі вінка зав’язували світло-коричневу стрічку. Вона символізувала землю-годувальницю. По обидва боки першої стрічки зав’язували жовті — символ ясного сонечка. Далі — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість. А тоді — блакитні та сині — символи неба і води, що наділяють силою та міцним здоров’ям. Потім йшла жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — щирість, рожева — символ благополуччя та достатку.
Якщо віночок прикрашали маки, дівчата оздоблювали його червоною стрічкою — символом магічності та печалі.
Білі стрічки зав’язували на вінок, лише коли вони були вишиті: на одній — сонце, на другій — місяць. Чисту стрічку вплітати у вінок було не прийнято, адже така означала тугу за померлими.
Косу та вінок сироти прикрашали блакитні стрічки. Перехожі обдаровували її хлібом та грошима, бажали щастя і добробуту. На знак вдячності сирота дарувала милосердним добродіям стрічку зі свого вінка.
Розмаїття українських вінків просто вражає: магічні, звичаєві, ритуальні та вікові — разом більше 77 видів.
Весільний вінок був призначений захищати дівчину від злих очей та виготовлявся з барвінку, рути, шавлії, ружі тощо. Іноді, щоб посилити захисну функцію вінка, листочки барвінку змащували часником та медом, а у вінок доплітали перець, червоні нитки, цибулю, монети, овес.
На Житомирщині до 1970-х років існував звичай кидати подругам нареченої не букет, а вінок, передаючи шлюбну естафету однійз дружок. Котра спіймає — тій скоро і під вінець іти.
На Дніпропетровщині у 1960-х молодим вінок надягали на зап’ястя, поєднуючи воєдино їхні долі.
Коли дівчині не щастило у коханні, вона плела вінок надії — з польових маків та волошок. Іноді такий вінок дарувався несміливому хлопцю у якості освідчення. Вінок відданості плели з волошок та любистку. Козак брав його з собою в дорогу і вже напевне знав: удома його люблять і чекають.
На жнива виплітався вінок із збіжжя. Найчастіше честь нести такий вінок до села випадала молодій, працьовитій дівчині, котра от-от мала вийти заміж.
Традиції плетіння українського вінка сягають глибокої давнини. Яким би не був привід створення цього барвистого оберегу, його завжди виплітали з особливою дбайливістю і трепетом, адже в основі українського вінка — любов до природи, шана до рідної землі.
Пропоную вдома разом із своїми рідними пограти у гру.
Гра «Віночок»
(Діти стоять у колі, передають віночок, промовляючи слова:" Ти лети, вінок весняний, поспішай да поспішай. Нам весняночку на свято обирай да обирай."
У кого віночок у руках, той виходить на середину кола і танцює під веселу музику, після закінчення музики, дитина стає на місце. Гра продовжеється далі...
https://www.youtube.com/watch?v=wAWP_PmE3Dg
Пропоную передивитися презентацію
"Краса українського віночка"
https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-na-temu-krasa-ukrainskoho-vinochka-563728.html
Література
https://allref.com.ua/uk/skachaty/istoriya_viniknennya_ukrayins-kogo_vinochka55
https://dyvys.info/2019/10/06/istoriya-ukrayinskogo-vinka-vydy-ta-shho-symvolizuye/
