Доброго дня, сьогодні я запрошую вас у мандрівку по своїй оселі. Як називається моя оселя? (Хата). Діти, для чого будується хата? Але хата не тільки місце проживання. У кожній хаті є свої життєві правила, звичаї, традиції. У кожній хаті повинні бути спокій і любов. Народна мудрість каже: своя хата-своя правда. У таку хату і гості йдуть із радістю.
ПІСНЯ "СМЕРЕКОВА ХАТА"
Кожна хата починається із сіней. Це таке невелике приміщення, у якому можна зберігати коромисло, деякі знаряддя праці, побутові речі. Ще сіни служать для збереження тепла у хаті взимку. Тут зберігають і ступу. А що таке ступа, ви знаєте?
Ось подивіться на малюнок, це такий дерев’яний предмет, у якому товчуть (розбивають) мак, просо, гречку. Назва «ступа» походить від слова ступати. Ступу робили зі стовбура товстого дерева. Відрізали частину стовбура, видовбували посередині заглибину (ямку), оббивали ступу в середині залізом. Зверху закріплювали товсту колоду з наконечником, теж оббитим залізом. Цей наконечник опускається в заглибину і б’є по зерну, яке засипають у неї.
Діти, а це маленька ванна і називається вона в селі-ночви.
З чого зроблена ця ванночка? (З дерева). З якого дерева можна зробити такі ночви, як ви думаєте? Так, дерево повинне бути товсте і міцне.
Які знаєте дерева з товстим і міцним стовбуром? (Верба, дуб). Верба і дуб мають цілющі властивості. Вони лікують від різних хвороб і оберігають від усього поганого. Корою дуба і верби лікують зуби. Відваром гілок і листя верби миють голову, щоб не боліла. Якщо у когось із вас з’явилася ранка чи подряпинка, то прикладіть вербовий листочок і ранка швидко загоїться. Коли ж митися у вербових чи дубових ночвах, то ніяка хвороба не пристане.
Вербові сережки.
Біля явору, біля стежки одягла верба сережки.
Головою хилитала, потихесеньку питала:
Де ота біленька хатка, що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки. Подарую їм сережки.
Л.Костенко
Заходячи в хату, ви переступаєте через поріг. Поріг-це символ рідного дому.
- Діти, коли хтось заходить до хати, переступає поріг, то що має зробити? (Вітається). Бачу, ви знаєте, що таке ввічливість. Правильно, чоловіки, переступивши поріг хати, завжди знімають головний убір і вітаються, а жінки просто вітаються, бажають господарям доброго здоров’я.
Діти, а на чому ви стоїте? (На підлозі). У селі це називається долівка. Це просто земля, сильно втоптана, змащена зверху рудою глиною. На долівці лежать домоткані доріжки. Погляньте, які вони яскраві, різнобарвні, смугасті.
Майже на пів хати стоїть велика піч. Піч - годувальниця. Ось тому всі люди в селі завжди шанобливо ставляться до печі. Біля печі не можна лаятися, сваритися, брехати, бо тоді страва з печі буде не смачна. Про піч складають прислів’я, приказки, пишуть у казках.
Народні прислів’я та приказки про дім вчать людей любити рідне місце і дбати про його добробут. Вони закликають берегти його, тому що батьки вклали душу в «родинне гніздо».
ДІм є найкращим місцем на землі. Він притягує своїм теплом і затишком. У ньому людина відчуває себе в безпеці. Вдома його завжди чекають. Там все знайоме і звичне. Куди б не закинула доля людини, вон повинна завжди пам’ятати батьківський дім, в якому народилася і провела дитинство.
З хатою у народі було пов'язано чимало прислів'їв і приказок:
Яка піч, така і господиня.
Немащена в хаті піч – все одно, що невмита дівчина.
В гостях добре, а вдома краще.
В калитці густо, так і вдома не порожньо.
Моя хата з краю, я нічого не знаю.
«Нова хатка — нова гадка»
«Не взявшись за сокиру, хати не зробиш»
«Хату руки держать»
«І собака зимою про хату думає»
«Хата чужая як свекруха лихая»
«У своїй хаті й кутки помагають»
«Не гарна хата кутами, а гарна пирогами»
«Своя хата — своя правда, своя стріха — своя втіха»
«Де багато господинь, там хата неметена»
Допомагає поратися біля печі - рогач. У рогача довгий дерев’яний держак із двома металевими закрученими ріжками на кінці. Рогачі є різної величини.
Горщики, чугунки, які треба заставляти в піч і витягувати з печі, бувають різної величини. Треба знати і підбирати рогачі до горщиків за їх величиною. Ще є в кожної господині кочерга (коцюба). Це знаряддя для перемішування в печі палива та вигрібання з неї жару, попелу.
Попіл має велику чудодійну силу, ніби пральний порошок. Він хоч і сірий, але дуже гарно відбілює полотно (це така тканина), виводить з одягу жирні плями. Ще попіл вбиває комах-попелиць, які нападають на городні рослини та знищують їх. Коли посипати попелом капусту, перець, помідори, то попелиці втікають з цих рослин. З попелом краще росте картопля. А ще попіл зберігає вогонь. Моя бабуся розповідала, що раніше не було сірників, а тому вогонь у печі дуже берегли. Вогонь-це щось світле, магічне. Коли в печі все зварилось, вогонь перегорів і залишився тільки жар, його підтягували кочергою в бокову пічурку. На цей жар насипали побільше попелу і так залишали до наступного ранку. Вранці, пересували жаринки з попелу знову в піч, клали на них сухі дрова і розгорався новий вогонь. Біда була, коли вогонь згасне. Треба було бігати до сусідів і просити жару. Тому кожна господиня оберігала свій вогонь, як найдорожче.
А давайте поглянемо на піч з другого боку. Що ви бачите? Так, на піч можна залізти. Піч зверху накрита рядном. На печі підвішено довгу палицю. Вона називається жердка. Для чого вона, хто знає? На жердку вішають свій одяг. Восени підвішують на жердку вінки цибулі та часнику. Біля печі є лежанка, накрита домотканою доріжкою. Для чого вона? Правильно, на ній теж, як і на печі, можна лежати, сидіти, відпочивати. З лежанки дуже зручно залазити на піч.
А подивіться на стелю. На стелі деревина. Ця деревина тримає всю стелю в хаті. Вона називається сволоком. Сволок у хаті вважається надійним захистом від усього лихого, злого.
Загадки:
У ньому живе моя рідня,
Мені без нього не жити ні дня.
У нього прагну завжди і всюди,
До нього дорогу не забуду.
Я без нього дихаю з працею,
Мій дах, рідний, теплий.
(Будинок)
Він усіх до себе манить. Довго жив, багатьох кормив.
Всіх збирає навкруги. Упав – пропав, ніхто кісток не зібрав.
Борщ на нього й кашу ставлять, (Глиняний горщик)
Ще й духмяні пироги.
(Стіл)
Є спина, а не лежить ніколи.
Є чотири ноги, а не ходить.
Сам завжди варто усім сидіти велить.
(Стілець)
Однією ручкою всіх зустрічає,
Іншою ручкою проводжає.
(Двері)
Я і дім прикрашаю,
Я і пил збираю.
А мене люди топчуть ногами,
Та потім ще б’ють кийками.
(Килим)
Кум з кумою водяться, а близько не сходяться.
(Підлога і стеля)
Література
https://naurok.com.ua/mandrivka-do-babusino-oseli-233039.html
