Доброго дня, мої любі вихованці! Запрошую вас на чергове дистанційне заняття гуртка. Пропоную розглянути сьогодні тему заняття "Рослини в українских обрядах". Рослини - обереги. Символіка квітів". Але спочатку хочу, щоб ви переглянули відеоролик в якому ви дізнаєтеся, як вберегтися від мін та вибухівки.
Однією з давніх традицій наших пращурів була любов до природи, до всього живого на землі. Змалечку дітей вчили дбати про все живе і неживе, Що їх оточувало,— звірят і птахів, дерева і квіти, землю і воду. Наші предки вірили, що тварини і рослини, які люди, мають душу, вміють розмовляти, можуть дати добру пораду і захистити в біді. Тому так багато в народі складено пісень, казок, легенд і переказів, загадок і прислів'їв про вербу і калину, про соловейка і зозулю, про барвінок і соняшник — своєрідні живі символи України.
"Народні символи України"
Пропоную переглянути відеоролик за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=eJdH89ArE2Q
Одним із найулюбленіших образів в народнопоетичній творчості є калина. Стільки символів, скільки має ця кущова рослина, не має в Україні жоден інший представник рослинного царства. Цвіт калини — символ дівочої вроди і чистоти. Червоні ґрона калини — символ здоров'я і багатства, сили і мужності.
Верба — це символ весни, пробудження природи: «Зацвіла верба, прийшла весна». Котики верби — то перші квіти на нашому столі, у нашій оселі. Верба згадується й у релігійних міфах. Так, під ноги Христу, який виходив з Єрусалима, кидали молоду зелень. В Україні цю зелень уособлюють гілки верби. З того часу їм приписують різні магічні властивості. За повір'ям, верба охороняє людей і худобу від усього злого. Застромлена в стіну або під стелею освячена вербова гілка оберігає тварин від пошесті. Розтрушений попіл спаленої верби підвищує врожай і оберігає його від загибелі. Щоб хвора людина одужала, її ударяли освяченою гілкою верби, промовляли: «Не я б'ю, верба б'є (шутка б'є)». У купіль малої дитини теж клали гілку верби. Лихоманку виганяли обкурюванням від спаленої зеленої гілки верби. А якщо раптом зуб заболить, потрібно з'їсти дев'ять бруньок з освяченої гілки верби.
Тополя — символ дівочої краси, вроди, стрункого стану. Тополя — символ жіночої долі, вдови: «Ой одна я, одна, як тополя у полі». Побутувало в народі і свято Тополі. Влаштовували його наприкінці весни . Для цього обирали найкращу, найстрункішу дівчину, піднімали їй руки над головою, прикрашали їх хустками, намистом і стрічками, одягали на голову вінок з тополиного листя і водили її селом, лугом, полем, співаючи пісень. На Зелені свята гілки тополі поряд з гілками інших дерев втикали у ворота, вішали під стріхою, у хлівах, аби відігнати нечисту силу. Тополі звичайно висаджували на узбіччях доріг. Ці горді струнки дерева дійсно ніби охороняли шлях. Тополя — це те дерево, яке чуже добре очищає забруднене повітря, робить його прозорим та цілющім. Колись чумаки, що їздили в Крим по сіль, втомившись у дорозі,влаштували собі ночівлю саме під тополями і ранок зустрічали свіжими та бадьорими.
Дуб — символ сили, міцності, здоров'я дод. . Тому в купіль хлопчику кидали гілку дуба, щоб ріс міцним, як дуб. А юнакам бажали: «Будь дебелий, як дуб». Коли будували хату, під фундамент кидали гілки дуба, щоб рід був сильний і довговічний. Дуб завжди, був вірним помічником людині: ховав від холоду мандрівників, годував їх (у дуплах містилися дикі бджоли), з лика виготовляли личаки, з кори — дубильні речовини та лікарські відвари (лікує стоматит), деревина широко використовується у господарстві. А скільки легенд та переказів складено про це дерево! Майже в кожній області є свій «іменний» дуб, якому понад сто, а то й більше років, під яким відпочивав хтось із історичних героїв.
Крім калини, в Україні широко використовували горобину, яка також має червоні ягоди і довго зберігається на дереві, ваблячи до себе птахів. За кількістю горобини могли передбачити, якою буде зима: якщо ягід було багато, чекали холодної, сніжної зими.
Квіти горобини здавна додавали до чаю, це надавало йому смаку мигдалю. Горобина також використовувалась у багатьох обрядах. Як оберіг її садять біля хати. Колись на Купайла гілочки горобини чіпляли на кожны двері , щоб уберегти від злих духів та хвороб. 11 Гілочка горобини має 13 листочків — це магічне число жіночої Богині (пов'язане з Місяцем — давня назва Луна), Горобина захищає від блискавки. Вважається, що намисто з горобини, нанизане на червону нитку, зміцнює енергію, захищає від кволості й виснаження. Такі обереги слід посвятити (зарядити) на Повню.
Презентація "РОСЛИНИ - СИМВОЛИ УКРАЇНИ "
Пропоную переглянути презентацію Пилипчинець Марії Василівни https://naurok.com.ua/prezentaciya-roslini---simvoli-ukra-ni-2727.html
Символіка квітів.
Напевно, важко знайти таку людину, яка б не любила квіти. Вони одвічні наші супутники і справжня окраса нашого життя. Можна сміливо сказати, що Україна — це країна квітів. Напевно, важко знайти таку людину, яка б не любила квіти. Вони одвічні наші супутники і справжня окраса нашого життя. Можна сміливо сказати, що Україна — це країна квітів.
Які ж квіти найбільше полюбляють в Україні? Чимало легенд, пісень, переказів зберегла пам'ять народу про цих одвічних супутників людини, які широко застосовували в обрядах, у побуті чи просто як окрасу, що милує око, веселить душу. Таким же оберегом є мак. Природні особливості цієї рослини здавна дивували людину, адже в одній маківці, як правило, буває близько тридцяти тисяч зернин. Отже, недаремно мак символізує щедре відтворення життя та життєвої сили.
Барвінок — це символ весілля, достатку, символ здоров'я і життя. Барвінок в Україні супроводжує все життя людини. Його дарують породіллі, щоб здоровою і щасливою була дитина; його кладуть на хліб — гостей зустрічають, барвінком прикрашають хату на зелені свята. Жодне весілля не обходиться без барвінку. Він символізує вічність кохання й шлюбу, юність, дівочу чистоту і весну. Листочками і цвітом барвінку уквітчують весільне гільце, фату, коровай.
Пахощі чорнобривців з давніх-давен заспокоювали українців після тяжкої виснаженої праці, сприяли розвиткові чоловічої сили, через що хлопчиків традиційно купали у воді з пелюстками чорнобривців. Тому і прикрашали вони українські подвір'я упродовж багатьох століть і нині не втрачають своєї магічної чарівності.
Хміль- ще один рослинний символ. Він символізує розум, мудрість. Його вишивали хлопчикам на рушничках-грайликах та на родинному рушникові. Дикий хміль росте біля калини, а дехто з мешканців і сам приживляє хміль біля калини.
Магічними функціями народ наділяв чебрець — українське "євшан – зілля. Для українця саме ця рослина є символом Батьківщини, її брали з собою, від'їжджаючи на чужину, як згадку про рідний край. Чебрець був однією з трав, які застосовувалися в богослужінні ще за трипільської доби . Трава чебрецю має надзвичайно ароматичний запах, який здатна зберігати довгий час, навіть сушена, вона при спалюванні дає ніжні пахощі степу.
ТВАРИНИ ТА ПТАХИ
Так уже повелося, що поряд з людиною з давніх-давен живуть тварини. В Україні ще з часів язичництва священними вважалися свійські тварини, які були приручені первісними людьми і з часом стали їхніми вірними супутниками та помічниками. Найпершим таким помічником в українській родині був кінь.
Кінь — це символ сонця, безмежного степу. Будь-які сільськогосподарські роботи були пов'язані з конем, він був незамінним у військових та торгових походах. Отож, добрий кінь був символом багатства, достатку і сили.
Особливим піклуванням і доглядом на Україні користується корова — поїльниця і годувальниця селянської родини. З коровою слід поводитися лагідно і навіть шанобливо. Залишаючи корову доїти, дають їй хліба-солі — «одхідного», як робітнику при розрахунку. Корова дуже чутлива до «лихого ока». А навесні слід узяти паличку з клечальної осики (гілка осики, якою прикрашали хату на Трійцю — Зелену неділю), зрубану першою в суботу проти Зеленої неділі, і нею гнати корову перший раз у череду.
Лелечине гніздо — окраса української оселі. Там, де зводилося житло, неодмінно оселявся й лелека. У народі казали: «Лелека селиться біля добрих людей», «Якщо на хаті звив гніздо лелека, то в родині має бути лад». Тому люди з особливою шанобою ставляться до цих птахів. Лелека (бусол, боцюн, бузько, бусьо, веселик, гайстер, чорногуз, бусел, боцян) має багато символів. З ним пов'язують народження дитини, бо в народі кажуть, що немовля до хати приносить саме він.
Здавна поважали усі слов'янські народи жайворонка, він — один з найулюбленіших і птахів України. Колись вважалося, що жайворонки — це душі померлих предків, які раз на рік, навесні, відвідують рідну землю. А ще жайворонки - печиво, що випікали на свято Сорока святих. Їх пекли по 40 штук, їли протягом дня, переважно діти. Вони бігали по селу, підіймали вгору «пташок» і промовляли нехитрі заклички. Вважалося, що це прискорить повернення птахів з вирію і початок весни.
Одним з найшанованіших на Україні птахів є ластівка. Це — Божа пташка (Київський повіт). Створена вона Богом із землі. Благословив її Господь за те, що коли «жиди» розпинали Христа, ластівки крали в них цвяшки. Якщо ластівка в'є під чиєюсь оселею гніздо, то це передвіщає щастя тій родині.
РОСЛИНИ - СИМВОЛИ УКРАЇНИ
Література
