Опубліковано 26 вересня 2022 о 12:45
1 0

Заняття гуртка "Криниченька". Тема: Народні святині – хліб, рушник, сорочка.

Українська хата – святиня й оберіг нашого народу. Кожну людину від народження і до кінця її днів радо зустрічали батьківський поріг та тепле домашнє вогнище. А що ж то за хата без мальовничої квіткової грядочки під вікном, на якій буяють мальви й чорнобривці, ружі і півонії?! А біля самої хати милується кущ калини.

Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, а у нас, українців, - верба і калина. Правду каже народна мудрість: «Без верби і калини нема України».

Кущ калини біля батьківської хати - це не лише окраса подвір’я, а й глибокий символ, духовна спадщина. І якщо троянди й виноград, за влучним висловом Максима Рильського, - красиве і корисне, то калина ввібрала в себе обидві ознаки, вона – духовний потяг до своєї рідної землі, оберегу, традицій.

Мабуть, добре проросла корінням в українській душі калина, адже не лише біля хати милують око червоні кетяги, а й на диво-рушниках та сорочках-вишиванках.

Українські обереги

https://www.youtube.com/watch?v=8def3mb0EeY

Конкурс загадок

Хто ж тія люди не знає,

Від застуди їх перші має,

На кущах вони висять

І як маків цвіт горять. (Калина)

Стоїть над водою

З розплетеною косою. ( Верба)

На портреті висить красується,

Всі в світлиці ним милуються. (Рушник)

Був зерном він у землі,

Став із хлібом на столі,

З ним їсти ми сідаємо,

І гостей стрічаємо. (Хліб)

Сяду я тихенько,

Розпишу яєчко,

Сонечко вшаную,

Квітку намалюю,

Та на щастя людям

Потім подарую. (Писанка)

Ой, цвіте на Україні красне літо,

Ой, збирають чорноброві в чоло квіти,

В’яжуть стрічку й квіточку в стіжок,

Щоб до танцю вбратись в оберіг.(Вінок)

Український рушник… Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходиться народження, одруження людини, ювілейні урочистості. У кожної пісні свої слова, своя мелодія – так, як і узор на рушникові, але всі вони виплекані чарівною та загадковою українською душею.

По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Ним накривали й діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Хліб і рушник – одвічні обереги українців. Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського народу. У народі кажуть: «Хата без рушника, що родина без дітей».

Вишиті рушники вважалися священними, їм поклонялися наші предки. Рушники берегли, їх передавали з покоління в покоління.

  • Діти, чи знаєте ви, як народжується рушник? (відповіді дітей)

Загадка

В чистім полі він росте :

На високих ніжках,

В зелених панчішках.

Квіточки блакитні,

Оченьки привітні.

(Льон)

Із стебел льону, конопель ще в давнину люди навчились виготовляти нитки, з яких ткали тканину, з якої шили одяг, рушники, скатертини, хустки. Праця людей раніше була дуже важкою. Тепер з конопель не роблять тканини. І працю людей з виготовлення тканини з льону на фабриках полегшують машини. Крім того, тепер сорочки і рушники і скатертини шиють з бавовняної тканини, яку роблять з бавовни.

В хаті рушник є ознакою великої любові до своєї оселі, родини, ознакою гостинності й доброзичливості. Вишиті, виткані рушники – це символи щасливого життя. В українців із рушниками пов'язано багато звичаїв. Деякі з цих звичаїв з часом згубилося. Ви уважно послухайте і назвете ті звичаї, де і в наш час використовуються рушники.

1) Дитина народжується – йдуть в гості з рушниками.

2) Гостей стрічають з хлібом сіллю.

3) До армії йти хлопцеві – мама дарує сину рушник.

4) Раніше в поле на оранку чи жнива теж без рушників не ходили.

5) Сину, який вирушав з рідної домівки, теж давали рушник – оберіг.

6) Гарно оздобленими рушниками накривали кошики з паскою (на Великдень) чи яблуками (на Спаса), коли ідуть до церкви.

7) Рушники стелять під ноги молодятам, які одружуються і на ньому вони дають обіцянку один одному на вірність, руки пов'язують їм теж весільним рушником.

8) На весіллі сватів теж пов'язують рушниками (колись любовно їх вишивали дівчата довгими зимовими вечорами).

Рушники були різні, залежно від їх призначення:

Утирачі (утиравники) – не вишиті, з цупкої тканини, рушники для рук, обличчя, тіла.

Стирачі – невідбілені рушники для витирання столу, посуду. Зі стирачем ходили корову доїти.

Божники, або покутники – рушники для образів. Для них брали найтонше відбілене полотно, вишиті.

Кілкові – для прикрашання дзеркала, портретів, картин.

Рушники біля вікон і дверей були обереги від злих сил. Обереги, як і узори повинні бути безперервними. Часто це були чоловічки, що немовби тримаються за руки.

Найдавніші рушники вишивалися узорами – символами, кожен з яких щось означав:

Ромб - поле;

Крапка – засіяне зерно;

Ламана лінія – вода;

Просто лінія – земля;

Квітки з'єднанні – зірки;

Дерево з гілками – символ родючості;

Голубки на рушнику – то символ любові, їх вишивали на весільних рушниках;

Ламана лінія – означала ще безкінечність життя і людського роду.

На рушникові можна побачити соняшники і виноград, ружу і барвінок, дубові листя і жолуді, вишню і вербу. Калина на рушникові – то символ вірності і дівочої вроди, а калина з дубом – поєднання краси і сили. З квітами на рушниках переплітається пташиний світ : півень, зозуля, голубі сорока, соловейко і різні фантастичні птахи. Найчастіше зустрічається на рушниках зозуля, то улюблена птаха українського народу.

big_2_1 Large_63_1 190607_15

Не лише рушник був оберегом долі людини, а й сорочка-вишиванка. Вишиванка – це символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті. Оберіг від всякої хвороби ї напасті. Дочка ніколи не одягала материної сорочки, щоб не повторити того горя, яке зазнала мати. Не давали перезнімати узор зі своїх сорочок, щоб з узором і доля не пішла, мабуть, того і буяє Україна неповторністю сорочок.

А от якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку, то на багатство. Іще дуже-дуже багато різник прикмет стосовно до сорочки-вишиванки існує у народі. А от одна достовірно правдива6 «Хто народився у сорочці – весь рік щасливим буде».

Діти, ми сьогодні з вами вишиємо рушник, але вишиємо не нитками, а геометричними фігурами.

1. Нарізаємо геометричні фігури – квадрати розмірами 1 см.

2. Викладаємо з геометричних фігур візерунок (зразки) (додаток, мал.3).

3. Приклеюємо геометричні фігури на білий рушник.

  1. що таке рушник?

  2. де в хаті розміщують рушники?

  3. в яких звичаях та обрядах використовують рушники?

Изображение 006 Изображение 007

Без минулого не буде майбуття

Пам’ятай про це дорослий і дитя,

Тож вивчаймо, переймаймо ми від мами

Унікальне все що зроблене руками.

Неповторне, найдорожче завжди й нині

Все, що с творене давно на Україні.

Література

https://naurok.com.ua/urok-oberegi-nashogo-rodu-4915.html