Привали і ночівлі. Безпека в поході.
Привал – короткочасна зупинка туристської групи в поході для відпочинку, обіду, надання медичної допомоги і т.д. При русі по маршруту привал за звичай влаштовують (в залежності від труднощів переходів ті самопочуття учасників походу) тривалістю від 5 до 20 хвилин через 30-50 хв. (малий привал); тривалість привалу для обіду складає від 30 хвилин до 2-3 годин (великий або обідній привал). Під час привалу туристи записують похідні спостереження, здійснюють дрібний ремонт одягу та спорядження, проводять розвідку подальшого шляху і т.д.
Малі привали
Місце для малого привалу вибирається на рівних і сухих площадках та полянах, в місцях недоступних для каменепадів, лавин, затоплення, прямих потраплянь блискавки. Місце стоянки повинно бути закрите від вітру, і за можливістю, не трудомістке для обладнання. Бажано, щоб поблизу було джерело або гірський струмок. Зупинивши туристів, керівник нагадує про розподіл обов’язків, які отримали юні туристи під час підготовки до походу, деякі з учасників походу вже виконують їх (роздають бутерброди, набирають питну воду тощо), а інші відпочивають 5-10 хв. на пнях, повалених деревах , спеціально підготовлених підстилках тощо. Дозволяється прилягти на підстилку і при підняти ноги, поставивши їх, наприклад, на рюкзак.
Обідній привал
При зупинці на обід, починається підготовка для розпалювання вогнища та приготування їжі. Кожний приступає до виконання своїх похідних обов’язків. Для зупинки обирається відповідне місце, де є питна вода, можна назбирати хворост та зупинитися і відпочити. Розпалюється вогнище, готується їжа, всі їдять. Після завершення обіду туристи відпочивають, ловлять рибу, збирають ягоди гриби.
В сонячну погоду обідній привал використовується для просушування одягу, палаток та іншого спорядження. В дощову погоду – всі рюкзаки та речі складаються у палатку, яка накривається поліетиленовою плівкою.
Тривалість обіднього привалу 2-3 години.
Режим ночівлі і днівки
Правильний режим допомагає забезпечити туристам нормальний відпочинок та сон, що допоможе їм відновити сили для наступного проходження маршруту. Відбій повинен бути не пізніше 23.00 год. і після його оголошення не повинно бути розмов і шуму в таборі.
На ночівлі і днівці певний час відводиться на перевірку та ремонт (при необхідності ) особистого спорядження та одягу, на суспільно корисну роботу, на виконання краєзнавчих завдань за напрямками Всеукраїнської туристко-краєзнавчої експедиції учнівської молоді „Краса і біль України”, на збір ягід і грибів та спортивні ігри та розваги.
Взимку, в залежності від конкретних умов подорожі та спорядження, готують місце для встановлення намету, прочищають доріжку до намету, будують вітрозахисну споруду, заготовляють дрова для підтримки вогню цілу ніч.
Враховуючи те, що для облаштування бівуаку займає влітку до двох годин, а взимку – до трьох годин, приступати до цієї роботи потрібно задовго до настання темноти.
Туризм – як різновид позаурочного дозвілля
https://vseosvita.ua/library/turizm-ak-riznovid-pozaurocnogo-dozvilla-410421.html
Безпека в туристичних походах
Безаварійність - найважливіша вимога до всіх туристичних походів. Навіть найпростіший вихід за місто малодосвідчених туристів може бути пов’язаний з елементами небезпеки.
Щоб туризм став джерелом зміцнення здоров’я і розвитку фізичних сил, кожен турист повинен суворо дотримувати в похідних умовах правил поведінки і техніки безпеки.
Важливе правило кожного походу — дотримання розпорядку дня і режиму харчування та особистої гігієни всіма його учасниками. Багатьом відома думка досвідчених туристів, що безпека залежить не стільки від складності маршруту, скільки від підготовленості й дисциплінованості учасників походу.
Якщо групу складають туристи, які мають незначну різницю у віці та фізичній підготовці, спільні інтереси, то в поході буде легше досягти дружної взаємодії за будь-яких ситуацій, створити психологічний клімат взаєморозуміння, взаємовиручки і взаємодопомоги.
Якщо серед учасників походу є школярі віком від 6 до 14 років, слід обирати маршрути за довжиною і складністю, враховуючи вік і підготовленість юних туристів. Недостатнє фізичне навантаження для дорослих можна компенсувати фізичними вправами та іграми під час великий привалів.
До небажаних наслідків у поході можуть призвести погане знання маршруту, темп руху, що не відповідає підготовленості туристів, низька дисципліна в групі, відсутність необхідного спорядження, невиконання правил купань і навчання плавання, самовільне спускання на лижах з гір, неправильна поведінка при виявленні вибухонебезпечних предметів, несприятливі метеорологічні умови, низький рівень технічної і тактичної підготовленості туристів, невміння долати природні перешкоди, зустріч з дикими тваринами і плазунами, отруйні рослини, недоброякісні продукти харчування тощо.
Згадане вище трапляється через недосвідченість членів групи або керівника, який погано організував всебічну підготовку учасників походу, не ознайомився як слід з районом мандрівки, складними ділянками маршруту і не намітив способи їх подолання. Керівник групи має твердо знати правила організації і проведення самодіяльних туристичних походів і мандрівок, методичні рекомендації щодо безпечного проходження маршруту і постійно стежити за суворим дотриманням дисципліни в туристичній групі.
Вказані правила повинен вивчати не тільки керівник, а й усі учасники походу, які відповідно до них проходять всебічну підготовку і виконують вказівки керівника групи. До початку походу кожен турист повинен прослухати цикл лекцій, бесід, ознайомитися з інструкціями і ознайомити з ними школярів.
Протягом усього походу слід суворо дотримувати санітарно-гігієнічних правил.
З метою запобігання нещасних випадків і захворювань не рекомендується пересуватися під час грози, сильного вітру, хуртовини, в туман, за винятком екстремальних ситуацій; необхідно суворо дотримуватися всіх вимог безпеки.
Не слід пересуватися після дощу по камінню, осипах, стрімких схилах. Круті схили, обривисті береги річок потрібно проходити з послабленими лямками на рюкзаках і страхувальними мотузками.
Не варто планувати пересування групи в спеку. Перебуваючи на сонці, потрібно одягати панаму або кашкет, сонцезахисні окуляри.
Якщо на шляху групи виникла пожежа, яку загасити самотужки неможливо, туристи терміново відходять у безпечне місце і, коли це можливо, сповіщають про побачене в сільраду, протипожежну охорону або міліцію.
При переході групи по кризі замерзлої річки чи озера слід перевірити відсутність тріщин, вимоїн, повітряного простору між шарами льоду або між льодом і водою. Лід має бути не менше 10 см завтовшки. Той, хто в групі йде першим, страхується мотузкою. Не слід підходити до краю льоду ближче як за 100 см. Небезпечно переправлятися по льоду, під яким знизився рівень води або вона затопила його поверхню.
Страхування необхідне на всіх небезпечних ділянках маршруту. Керівник групи приймає рішення щодо його організації, способу здійснення і розміщення туристів.
Одяг туристів має відповідати порі року і погоді. При похолоданні слід більше рухатись, на привалах надягати теплі речі, пити гарячий чай, каву. В сиру погоду, якщо є можливість, треба просушити одяг, взуття, спальні мішки, рукавички, шкарпетки, намети.
Щоб їжа не стала причиною отруєння, дотримуйтесь таких правил: молоко обов’язково кип’ятіть, не вживайте варені ковбаси, продукти, які втратили звичайний вигляд, колір і запах, консерви з банок, що здулися. Питну воду, набрану у випадкових джерелах, обов’язково кип’ятіть!
Особливої турботи керівникам походів завдає купання, адже доводиться купатися в незнайомих водоймах, а це іноді пов’язано з небезпекою для життя. Тому, завжди дотримуйтесь таких основних правил: перевірте місце купання — воно має бути чистим, без корчів, ям, каменів; по можливості обмежте його кілками з натягнутою на них мотузкою; навчайте дітей плаванню на мілкому місці (вода має бути до пояса). Не слід купатись, якщо у вас погане самопочуття, ви втомились або перегрілись.
Пропоную пройти тест для новачків
