Сумська область розташована на північному сході України. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями; протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 498 км. На півдні, на південному сході та на заході Сумщина межує з Харківською, Полтавською та Чернігівською областями України. Відстань від обласного центру до столиці України – м. Києва дорівнює 350 км. В південній частині територія області простяглася зі сходу на захід приблизно на 170 км, а в західній частині відстань з півночі на південь складає близько 200 км (по прямій лінії). Загальна площа складає 23, 8 тис. км2.
Сумська область займає транзитне положення. Через область проходить міждержавна автомагістраль Київ – Москва, залізничні магістралі: Київ – Москва, Київ – Харків, Дніпропетровськ – Санкт-Петербург. Великі залізничні вузли: Конотоп, Ворожба, Смородино.
Через територію Сумщини проходять магістральні газопроводи: Уренгой – Помари – Ужгород, Єлець – Курськ – Суми – Диканька, Курськ – Суми – Київ, Суми – Конотоп, Бєльськ-Суми, Київ-Брянськ та нафтопроводи: магістральний Мічурінськ – Кременчук, республіканського значення – Мала Павлівка – Охтирка.
Історія формування території
Заселення територiї сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територiя сучасної Сумської областi входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. всю територiю сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально - економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин i утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi.
До Київської Русi входили i землi сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо- татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. В роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Землями Сумщини проходило вiйсько гетьмана I.Виговського. Саме тут, пiд Конотопом, вiдбулась знаменита Соснiвська битва, в якiй українська армiя перемогла росiйську. В 1708-1709 рр. населення Сумщини опинилось в центрi боротьбi гетьмана Мазепи з росiйським царем Петром I. Трагедiя народу полягає в тому, що частина громадян пiдтримала гетьмана, iншi - царя, а це призвело до численних репресiй, жертв, страт. Саме в Лебединi були страченi прибiчники гетьмана Мазепи, в Сумах проголошено манiфест з засудженням Мазепи. Пiсля руйнування гетьманської столицi Батурина столицею Гетьманської України став Глухiв.
Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввiйшли 12 районiв Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей.
Рослинний і тваринний світ
Лісами і чагарниками зайнято 17 % території. У північних районах переважають мішані ліси (сосна, дуб, береза), у центральних районах — острівні ліси (липа, клен, ясен), трапляються дубові гаї, південніше – лісостеп. Більш всього лісів на Полісі. В Середино – Будськом, Шосткинськом, Глухівськом, Кролевецькому районах вони займають від 25 до 30 %.
Наш край населяють різноманітні представники тваринного світу, всього біля 350 видів.
У лісах Сумщини Полісся водяться крупні парнокопитні тварини: лось, плямистий олень, козуля, кабан. Також у лісах мешкають борсуки, лисиці, куниці, вовки, зайці, білки та ін.; птахи – глухар, тетерук, рябчик, пугач, вальдшнеп, сова, сич, дятел, дрізд; плазуни – гадюка звичайна, вуж, мідянка.
Лісостеп – ховрах, хом'як, байбак та ін.
У ріках, озерах, ставках мешкає 40 видів риби: плотва, красноперка, лящ, щука, судак, сом, окунь, карась та ін.
Презентація "Сумська область"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-sumska-oblast-183621.html
Орієнтовний перелік запитань
В якому році було затверджено перший герб міста Лебедина?
З якими районами Сумської області межує Лебединський район?
У 1963 році під час будівництва автовокзалу в Лебедині були знайдені рештки доісторичної тварини. Вони були передані до краєзнавчого музею, де зберігаються і нині. Назвіть її.
На якій річці Лебединщини побудовано три гідроелектростанції?
Унікальна пам’ятка природи епохи льодовикового періоду, розташована в розломах земної кори, яка знаходиться в лісовому масиві, поблизу давнього козацького села. Назвіть її.
Назвіть унікальну ділянку цілинного степу, яка охороняється на території Лебединського району з 1928 року.
Озеро в Сумській області, про яке складали багато легенд і яке дало назву місту.
Де ростуть віковічні дуби, які були свідками перебування Петра І на Лебединщині?
У цій унікальній архітектурній споруді зберігаються історичні і культурні цінності Лебединщини. Назвіть цей заклад. (Краєзнавчий музей)
Який жук стає все більш рідкісним в нашому краї, його назва походить від африканського копитного?
Де в Сумській області встановлено меморіальну дошку на честь сторіччя з початку заснування першої сільської мережі?
Скільки видів рослин зустрічається в степовому природному заповіднику «Михайлівська цілина?»
Назвіть село Лебединського району, в якому знаходиться геологічний заказник місцевого значення «Відкриті піски Полтавського ярусу».
Література
