Інформаційні кампанії здатні ламати стереотипи, рятувати життя, вирішувати соціальні проблеми, захищати права людей та творити соціальні зміни.
Інформаційні кампанії покликані привернути увагу громадськості або конкретної цільової аудиторії до проблеми, а також покликані змінити ставлення до цієї проблеми. Зазвичай, кожна організація має комунікаційну стратегію, яка підтримує поточну діяльність чи довгострокові завдання. А ось інформаційна кампанія спрямована на зміну ставлення чи поведінки — за допомогою комплексної цілеспрямованої інформаційної діяльності, включаючи різні інструменти. Зокрема, білборди, телебачення, інші медіа чи громадські акції.
Станом на січень 2018 року, в Україні 58 % населення користуються Інтернетом (22,59 млн осіб), 29 % – соціальними мережами (13 млн) . Найбільшу популярність на сьогодні отримав Facebook. За даними внутрішньої статистики сервісу на січень 2018 року Facebook користується 11 млн українців.
Активно використовують українці також платформи обміну повідомленнями Twitter, Instagram, Viber, WhatsApp, Skype, Telegram тощо. Варто зауважити, що соціальні мережі як джерело інформації мають значний рівень довіри аудиторії.
Соціальні мережі дедалі більше стають певною мірою інформаційним відбитком саме громадянської активності, оскільки саме цей канал комунікації використовується для поширення ідей, об’єднання однодумців у спільноти, організації заходів. Практично всі суспільно значущі процеси, події, явища залишають певний інформаційний відбиток у соціальних мережах . Потенційні можливості використання соціальних мереж для громадської самоорганізації яскраво продемонстрував Євромайдан. У 2013-2014 рр. було створено низку сторінок та груп у Facebook, Twitter, ВКонтакте (популярність останньої пов’язана з масовою підтримкою студентства, яке було основною аудиторією соцмережі), де відбувалася координація дій, збір коштів. Велика кількість людей, як в Україні, так і за кордоном, могли стежити за подіями у режимі «реального часу», брати участь у створенні контенту та допомозі протестувальникам. Пізніше увага користувачів соціальних мереж переключилася на волонтерську допомогу у зоні АТО – забезпечення потреб фронту, евакуацію та допомогу мирному населенню.
Соціальні мережі перестали бути лише середовищем і перетворилися на засіб досягнення цілей. На прикладі мережі Facebook можна виокремити наступні форми привернення уваги та залучення громадськості до ініціатив чи вирішення проблем: Facebook-сторінки, групи. Яскравими прикладами є сторінки волонтерських проектів, які займаються допомогою українським військовим у зоні АТО, зокрема «Повернись живим».Організацію масштабних екологічних акцій всією України має на меті ініціатива «Зробимо Україну чистою».
Facebook-події. Передбачають анонси проведення різного роду громадських акцій – благодійних, волонтерських, мистецьких, екологічних, студентських, політичних, патріотичних. Наприклад, акція «Зустрінь своїх».
Онлайн-флешмоби. За допомогою хештега (слово, якому передує знак #) пости користувачів соціальної мережі об’єднуються за певною темою.
Для того, щоб розпочати інформаційну кампанію:
Визначте основу проблему
Будь-яку інформаційну кампанію варто розпочинати з дослідження проблеми, яку ми намагаємося вирішити. Дослідженням може бути велике соціологічне опитування, фокус-група або ж пошук та аналіз вже існуючих даних та джерел за темою.
Дуже важливо зібрати ключові факти та зрозуміти чинники проблеми. Ви зможете використати ці факти у комунікаціях з медіа та під час розробки ключових повідомлень. А також визначити чітко мету та завдання.
Сформулюйте мету
Виходячи з проблеми, яку повинна допомогти вирішити інформаційна кампанія, вам буде легше сформулювати чітко вимірювану мету. Вона має звучати як виклик та передбачати зміну поведінки цільової аудиторії, привертати увагу до теми, змушувати переоцінювати, ламати стереотипи, надавати інформацію або сприяти впливу, зокрема, на законодавство.
Чітко визначте та сегментуйте цільову аудиторію
Перш ніж починати роботу над побудовою комунікацій, варто проаналізувати цільову аудиторію.
Ви не робите план для уявної спільноти людей. Ні! Ви робите портрети конкретних людей.
Це можуть бути навіть 5 різних аудиторій, але чим чіткіше ви розмежуєте ці цільові аудиторії, знайдете вузькі канали комунікації та зробите ваші повідомлення цікавими саме цій людині, тим успішнішою буде ваша комунікація.
Повідомлення
Важливо включити до вашого основного повідомлення заклик до дії. Поясніть своїй аудиторії, як саме люди можуть вплинути на зміни. Кожна цільова аудиторія потребує, щоб до неї зверталися «її мовою».
Оберіть інформаційні канали, якими користується ваша аудиторія
Застосовуйте різні інструменти, не тільки медіа чи рекламу, але і стріт-арт, вуличні інсталяції, флешмоби, виставки та ін.
Протестуйте повідомлення
Це один із найважливіших етапів, адже ви можете знайти дуже креативне рішення, але тільки ваша цільова аудиторія зможе підтвердити чи ви на вірному шляху.
Виміряйте ефективність. Порівняйте досягнуті результати з завданнями
Використовуйте кількісні і якісні показники, включаючи контент-аналіз медійних статей, відгуки щодо інформаційних матеріалів на фокус-групах, форми зворотнього зв'язку під час громадських заходів, онлайн опитування, дослідження обізнаності серед різних цільових груп — до та після реалізації кампанії.
"Приватність дітей в Інтернеті"
У якому віці діти повинні розпочинати знайомство з Інтернетом?
https://www.youtube.com/watch?v=outyYTUw9Xk&list=PLo7hrBBCFl6MMNYe5poI7ut_a6jfEh8sg&index=5
Наскільки безпечні "розумні іграшки"?
https://www.youtube.com/watch?v=6XrUFhTn9KU
Література
https://euprostir.org.ua/courses/lecture/135182
http://old2.niss.gov.ua/content/articles/files/Rudenko-52ea7.pdf