Яке значення мають біологічні ритми організму людини?

БІОЛОГІЧНІ РИТМИ – регулярні кількісні та якісні зміни життєвих процесів, що відбуваються на всіх рівнях життя. Наука, що вивчає біоритмічні процеси, називається біоритмологією. Сформувалися біоритми в процесі еволюції і тому є спадково закріпленими. Виникнення ритмів зумовлено періодичними коливаннями основних абіотичних чинників, обертанням Землі навколо своєї осі та навколо Сонця, ритмікою внутрішніх процесів саморегуляції. Під час захворювання біологічна ритміка процесів порушується.

Як класифікуються біологічні ритми? За процесами, що їх спричиняють, біоритми поділяють на зовнішні (наприклад, ритм «сон – неспання») та внутрішні (ритм дихання, серцебиття, травлення та ін). А за періодом ритмічних змін розрізняють секундні (ритми серцевого циклу), хвилинні (ритмічні рухи кишечнику), добові (коливання артеріального тиску, температури), місяцеві (менструальний цикл у жінок), річні (народження потомства).

За міцний та здоровий сон людини відповідає гормон мелатонін, який є основним регулятором добових ритмів в організмі. У людини ритм виділення мелатоніну синхронізований зі звичними годинами сну. У темновий період доби його концентрація у крові в 5 – 10 разів вища, ніж удень; рівень починає підвищуватися у вечірній час, сягаючи максимуму вночі – о 02.00 – 04.00, а потім поступово спадає і з 07.00 до 20.00 залишається низьким.

Одним із найпоширеніших сигналів, що повідомляє людині, чи потрібно їй зараз спати, є світло. Наприклад, синє світло пригнічує виділення мелатоніну і, відповідно, заважає заснути. Синього світла досить багато в денному світлі, досить мало у звичайній лампі розжарювання, більше у енергоощадній ртутній лампі і дуже багато у LED-лампі. Негативний ефект також підсилюється синім світлом, яке випромінюють гаджети. Простіше кажучи, рішення починати новини у Facebook чи попрацювати 30 хвилин під LED-лампою закінчується тим, що нам ще довго не вдається заснути.

Біологічні ритми є важливим механізмом регуляції функцій, що забезпечують сталість внутрішнього середовища та пристосованість до змін довкілля. Вивчення біоритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим роботи та відпочинку, що зменшує вірогідність захворювань. А знання біоритмів для лікарів дає можливість ефективніше проводити лікування.

Відповідно до міжнародно визнаної класифікації біоритмологічних типів усі люди належать до однієї із трьох груп: ранішньої («жайворонки»), вечірньої («сови») та проміжної («голуби»). У регуляції ритмів організму людини велике значення має «біологічний годинник». Це внутрішня система організму, що приводить ритми організму у відповідність до ритмів навколишнього середовища

.