Чому освітянам важливо розбиратися в основах авторського права?
Сьогодні навчальні матеріали остаточно вийшли за межі навчальних авдиторій, шкільних дошок і закритих методичних рад. Презентації, робочі аркуші, інтерактивні вправи або цілі навчальні курси стають публічними цифровими продуктами. Педагоги стають авторами цього освітнього контенту. І тепер мають дбати не лише про реалізацію методичної та дидактичної мети розробки, а й про дотримання авторських прав — як власних, так і авторів, чиї твори стали частиною нового освітнього матеріалу.
Працюючи з авторами освітнього контенту, ми часто зустрічаємося з хибними переконаннями і упередженнями. Часто колеги впевнені, наче все розміщене в інтернеті автоматично втрачає автора і стає вільним для використання.
Приклад некоректного зазначення електронного джерела.
Фото екрану https://vseosvita.ua/learning
Але це не так. Кожний оригінальний твір має цінність і захищається законом з моменту його створення.
Тільки уявіть, як оприлюднена авторська презентація гуляє інтернетом без вашого дозволу чи навіть вашого прізвища як автора ...
страшний сон кожної творчої людини 😱.
Авторське право охороняє літературні твори, фотографії, ілюстрації, музичні твори, відео та інші результати творчої діяльності. При цьому твір не обовʼязково має бути зареєстрованим чи запатентованим, містити знак © або супроводжуватися окремим попередженням про заборону копіювання (хоча це теж може бути).
Знімок екрану https://vseosvita.ua/library
Усе, що створене людиною її творчою працею і виражене в обʼєктивній формі вже автоматично є обʼєктом охорони з моменту створення, без формальностей — про це не обовʼязково додатково повідомляти.
А от дозволити використовувати свою інтелектуальну власність автор може.
І висунути свої умови використання теж.
Іншою поширеною думкою колег є те, що для освітнього контенту можна взяти будь-який твір і зазначити автора і джерело. І так дійсно може бути, тільки за визначених умов. Звертаємося до Закону України «Про авторське право і суміжні права»:
Без дозволу суб’єктів авторського права і безоплатно, але із зазначенням імені автора і джерела запозичення допускається у випадку, коли використання творів здійснюється суб’єктами освітньої або наукової діяльності у місцях, де цими суб’єктами здійснюється освітня або наукова діяльність, або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи.
[Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. 22. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#Text. Дата звернення 15.10.2026]
Загальні бібліотеки Всеосвіти — це не закрите освітнє середовище. Це публічний простір, всі відкриті публікації доступні в інтернеті широкому загалу. Тому умови для застосування цієї норми не виконуються і (Увага❗️) дуже легко порушити авторські права навіть, коли коректно оформити джерела. Автор може бути проти поширення сторонніми особами в інтернеті своєї інтелектуальної власності — навіть якщо мета ваша благородна освітня.
До речі, це не особливість публікації в бібліотеках Всеосвіти. Ця норма діє під час поширення авторського освітнього контенту будь-де в інтернеті (соціальні мережі, блоги, освітні сайти тощо).
Але! Той факт, що всі результати творчої праці людини є недоторканними зовсім не означає, що жодний з людських творів не можна використати в своїй авторській розробці. Давайте розбиратися як же опиратися на чужі твори в своїх авторських освітніх матеріалах.
Що таке ліцензія та які ліцензії бувають.
Ліцензія — це дозвіл від автора чи іншого правовласника на використання твору за визначеними умовами (той самий, про який згадувалося вище). Вона встановлює, що саме інші люди можуть робити з твором і яких обмежень мають дотримуватися.
Наприклад, дизайнерка Марта намалювала серію ілюстрацій для дитячих книжок: лисицю в окулярах, яка читає під старим дубом, їжачка з валізою, місяць, що заснув на даху. Свої малюнки вона опублікувала в Instagram, щоб показати портфоліо потенційним замовникам. Дозволу на використання своєї інтелектуальної власності під дописом авторка не додала. Здавалося б, картинки відкриті всім користувачам соціальної мережі, завантажити малюнок із допису технічно нескладно, але це ще не означає, що його можна вільно використовувати. Відкритий доступ до твору — це не те саме, що дозвіл на його використання. Для використання чужого твору потрібна правова підстава: дозвіл правовласника, ліцензія або передбачений законом випадок вільного використання 👇🏻
Індивідуальна ліцензія або ліцензійний договір.
Правовласник може надати персональний дозвіл на визначене використання конкретного твору. Умови можуть передбачати строк, територію, способи використання, кількість копій, можливість редагування та винагороду. Наприклад, автори підручників можуть надавати видавництвам ліцензію або передавати майнові права відповідно до умов договору.
Схоже працюють і платні ліцензії на різних стоках. Всеосвіта, наприклад, купує ліцензію на www.shutterstock.com, щоб усі візуальні елементи були якісними і не порушували авторських прав.
Знімок екрану https://vseosvita.ua
Всеосвіта захищена авторським правом. Усі матеріали, що розміщені на сайті, створені авторами або розміщені користувачами, публікуються виключно з метою ознайомлення. Авторські права на матеріали належать їх законним авторам. Часткове або повне копіювання матеріалів без дозволу авторів заборонено!
Повертаємося до Марти. Пан Дмитро — автор освітнього контенту — зацікавившись ілюстраціями, пише дизайнерці у директ із пропозицією співпраці. Тоді авторка ілюстрацій вже сама вирішуватиме, чи погоджуватися на пропозицію, яку винагороду встановити, які способи використання дозволити.
Ліцензії Creative Commons.
Найпоширеніші відкриті ліцензії — Creative Commons (CC) — це система стандартизованих публічних ліцензій, що допомагає авторам дозволяти іншим людям використовувати їхні твори на заздалегідь визначених умовах. [Licenses for the global public good. Назва з екрану. URL https://creativecommons.org/share-your-work/cclicenses/ Дата звернення 20.10.2026].
Якщо коротко, то ліцензії CC складаються з комбінацій кількох умов:
creativecommons.org/cc-licenses
Дизайн інфографіки виконаний в Canva.com
Наприклад, дизайнерка Марта надихнулася можливістю широкого розповсюдження своїх ілюстрацій. Тоді вона публікує свої твори зазначивши ліцензію, до прикладу, CC BY-ND (без адаптацій за умови належної атрибуції). У такому випадку пан Дмитро вільно використовує ілюстрації в своєму навчальному посібнику так, як створила їх Марта (без змін), зазначає скрізь її авторство і джерело запозичення.
Так працюють і інші комбінації:
CC BY — використання, адаптація та комерційне поширення дозволені за умови належного зазначення автора.
CC BY-SA — дозволяє адаптацію та комерційне використання, але для поширення адаптацій потрібно зберігати умови використання оригінального твору.
CC BY-NC — дозволяє використання й адаптацію лише в некомерційних цілях.
CC BY-NC-SA — некомерційне використання, зазначення автора та збереження умов.
CC BY-ND — допускає поширення твору без адаптацій, у тому числі комерційне, за умови атрибуції.
CC BY-NC-ND — некомерційне поширення без адаптацій із зазначенням автора.
Знімок екрану. <a href="https://commons.wikimedia.org/wiki/File:%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%96_%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_(%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD).jpg">Mezinov Alexey Viktorovich</a>, <a href="https://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0">CC BY-SA 3.0</a>, via Wikimedia Commons
Ліцензія Creative Commons Zero
Це інструмент для відмови від авторських і суміжних прав настільки, наскільки це дозволяє закон. Звертаю вашу увагу, що український закон не передбачає передачі немайнових авторських прав. Тобто фактично повної передачі авторства у нас не настає: автор залишається автором назавжди.
За таким типом ліцензії часто поширюються авторські ілюстрації, фото, графіка, музичні треки, відео ряд на різних стоках для просування та самореклами креаторами по всьому світу. Якщо Марта опублікує свої ілюстрації на таких умовах, то частіше за все навіть не вимагатиме атрибуції, але завжди вітатиме її.
Рекомендую вказувати джерела: так не будете привласнювати твір і віддячите творчій людині за її інтелектуальну працю.
Знімок екрану https://commons.wikimedia.org/wiki/Category:CC-Zero#/media/File:!Khwa_ttu.jpg Дата звернення 15.10.2026
Суспільне надбання
Це не ліцензія, яку автор вибирає для своєї нової розробки. Але важливо і про це згадати.
Закінчення строку чинності майнових прав на твір (в Україні строк чинності майнових авторських прав становить життя автора та 70 років після його смерті, якщо не передбачено інше) означає перехід твору у суспільне надбання. Такі твори, зазвичай, можна копіювати, поширювати, адаптувати й використовувати комерційно без дозволу правовласника. Водночас необхідно враховувати законодавство та дотримуватися прав авторства. Тобто вказати автора і джерело все одно треба.
Знімок екрану. Леонардо да Вінчі, «Мона Ліза». Цифрова репродукція: C2RMF, ретушована версія. Назва з екрану. URL https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Mona_Lisa,_by_Leonardo_da_Vinci,_from_C2RMF_retouched.jpg#/media/File:Mona_Lisa,_by_Leonardo_da_Vinci,_from_C2RMF_retouched.jpg Дата звернення 15.10.2026
Зверніть увагу, що наявність ліцензії CC не скасовує необхідності перевірити, чи справді особа, яка її застосувала, мала право надавати такий дозвіл і які саме елементи охоплює ліцензія. Також слід розрізняти сам твір і права на конкретну цифрову фотографію або репродукцію.
Якщо маєте час, то запрошую переглянути вебінар на цю тему:
Цитати, ілюстрації, аудіотреки чи відео: як запозичувати доброчесно?
Отже, якщо коротко підсумувати вищесказане, то матимемо три основні тези:
Усе, що створене людиною творчою працею та виражене в обʼєктивній формі, є обʼєктом захисту законодавства.
Оприлюднення твору не є підставою для його поширення сторонніми особами.
Для використання чужого твору має бути правова підстава.
Детальніше розглянемо найчастіші випадки запозичення авторських творів для освітнього контенту.
Цитати з книжок, статей і навчальних матеріалів
Цитування — це не просто копіювання чужого тексту із зазначенням автора. Це використання фрагмента твору з певною метою та з дотриманням установлених законом умов.
Слід згадати і перефразування, і узагальнення результатів аналізу різних досліджень у своєму тексті, що теж потребують згадки про автора і джерело.
В освітньому контенті можуть цитуватися фрагменти наукових праць, художніх творів, статей та інших джерел, наприклад, для аналізу, критики, пояснення навчальної теми або демонстрації певної позиції.
Що важливо для коректного цитування:
використовувати обсяг, що виправданий метою цитування;
не спотворювати зміст цитати;
оформлювати цитату в тексті (лапки, автор, джерело, сторінка чи інший затверджений спосіб);
робити атрибуцію: зазначати автора та джерело цитування:
Позначаючи друковані джерела, важливо вказувати не тільки автора і назву — не забувайте про видавництво і рік видання. Наприклад, підручник з біології одного автора але різних років матиме різне наповнення сторінок, тож посилання може бути некоректним.
Приклади некоректного зазначення джерел.
Знімок екрану vseosvita.ua/library
Зверніть увагу, що зазначення автора саме по собі не робить будь-яке копіювання правомірним. Якщо замість короткої цитати до розробки перенесено значну частину чужого матеріалу, то це може виходити за межі дозволеного цитування. Наприклад, короткий уривок із літературного твору для аналізу художнього засобу чи аудіювання та повне відтворення оповідання в робочому зошиті — це різні за правовою оцінкою ситуації.
Аудіовізуальні елементи: ілюстрації, фотографії, аудіо, відео тощо.
Як зазначалося раніше, твори, що знайдені в Гуглі, Пінтересті, підручнику, на сайті музею чи іншому варіанті «відкритого доступу» не стають автоматично вільними для використання. Для їх завантаження та оприлюднення в авторських робочих аркушах, презентаціях, електронних уроках або матеріалах для продажу необхідно мати відповідну правову підставу. Як же відрізнити ліцензійні твори від таких, що оприлюднені без дозволу на використання, завантажити і використати без порушення авторських прав?
Дизайн інфографіки виконаний в Canva.com
Крок 1. Пошук
Почніть із вибору надійного джерела. Найпростіше шукати аудіовізуальні матеріали на платформах, які надають інформацію про ліцензії та умови використання контенту. Наприклад, можна скористатися фотобанками, аудіобібліотеками, репозитаріями відкритого контенту тощо.
Шукайте не просто файл, який можна завантажити, а матеріал, для якого зрозуміло, хто і на яких умовах дозволяє його використовувати.
Знімок екрану
https://www.magnific.com/free-vector/hand-drawn-stability-concept-illustration_49685215.htm#position=10
Крок 2. Перевірка ліцензії
Ви знайшли фотографію, ілюстрацію, відео чи музичний супровід, які ідеально пасують до вашої освітньої розробки. Перш ніж натискати кнопку «Завантажити», з’ясуйте, на яких умовах правовласник дозволяє використовувати цей матеріал.
Знімок екрану https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Ludwig_van_Beethoven_-_Symphonie_5_c-moll_-_1._Allegro_con_brio.ogg
На жаль, в інтернеті досі існує купа піратських ресурсів, які поширюють чужі твори без відома їхніх авторів. Кнопка може означати, що файл доступний для завантаження. Проте вона сама по собі не підтверджує права на використання матеріалу в презентації, відеоуроці чи платному курсі.
Для доброчесного завантаження і подальшого поширення чужого твору в своєму освітньому контенті шукайте умови використання. Ця інформація, зазвичай, розміщується безпосередньо біля кнопки для завантаження чи в нижньому блоці сайту (футері).
Знімок екрану https://childdevelop.com.ua
Обовʼязково перевіряйте не лише можливість завантажити файл, а й чи підходять вам права, які отримуєте разом із ним:
чи дозволено поширювати відкрито в інтернеті;
чи допускається комерційне використання;
чи можна обрізати, редагувати або адаптувати файл;
чи потрібно зазначати автора та джерело;
чи є додаткові обмеження.
Якщо умови незрозумілі або відсутні, то зверніться до правовласника чи потурбуйтеся про альтернативне джерело.
Крок 3. Завантаження та фіксація інформації про джерело
Ви перевірили умови використання й переконалися, що вони відповідають вашій меті. Тепер можна завантажити матеріал. Але не поспішайте закривати сторінку: разом із файлом варто зберегти інформацію, яка підтверджує, звідки він походить і на яких умовах його можна використовувати. Ця інформація потрібна для атрибуції.
Крок 4. Використання та зазначення авторства
Ви завантажили матеріал, перевірили ліцензію та зберегли інформацію про джерело. Тепер важливо правильно використати його у своїй розробці.
Доброчесне використання чужої інтелектуальної власності вимагає атрибуції поруч із матеріалом або в іншому передбаченому місці. Зазвичай, атрибуція містить ім’я автора, назву твору, посилання на джерело та ліцензію. Якщо ви змінили оригінал, зазначте це, якщо цього вимагають умови ліцензії. Часто сервіси, які поширюють ліцензійний контент самостійно турбуються про атрибуцію контенту, тож достатньо скопіювати відповідне поле.
Знімок екрану
https://www.magnific.com/free-vector/hand-drawn-stability-concept-illustration_49685215.htm#position=10
Переконайтеся, що посилання спрямовує саме на джерело.
Наприклад, це некоректне посилання на джерело: https://i.ytimg.com/vi/55ZNZa2a-CU/maxresdefault.jpg — спрямовує на картинку.
Джерелом ілюстрації буде https://pixabay.com/illustrations/mathematics-pay-digits-number-four-1044080/ — спрямовує на джерело.
Приклад некоректного зазначення електронного джерела.
Знімок екрану https://vseosvita.ua/library
Цікаво, що ідея, метод, факт або принцип не тотожні конкретній формі їхнього творчого вираження.
Тому можна самостійно розробити схему на ту саму тему, але не варто просто перемальовувати чужу авторську схему, вважаючи зміну кольорів достатньою підставою для її використання.
Скриншоти сайтів, програм, відео та електронних підручників
Скриншоти (знімки екрану) часто стають у пригоді під час створення освітніх матеріалів. З їхньою допомогою можна показати, як працює цифровий сервіс, пояснити послідовність дій на сайті, проілюструвати налаштування застосунку або розібрати конкретний приклад. Проте навіть звичайний знімок екрана може містити об’єкти, що захищені авторським правом: фотографії, ілюстрації, тексти, відеокадри, елементи дизайну тощо.
Наприклад, викладач готує відео для ютубу з інструкцією із використання зручного нового онлайн-сервісу й робить скриншоти, щоб показати, де створити завдання або налаштувати доступ для студентів. У такому випадку зображення допомагає пояснити певну функцію. Інша ситуація — авторка освітнього контенту знайшла на сайті цікаву інфографіку й вирішила зробити скриншот, щоб додати її до власної платної презентації. У цій ситуації авторка використовує чужу інфографіку без зазначеної правової підстави. Це може порушувати авторські права, навіть якщо матеріал використовується в освітніх цілях. Наче дії однакові, а мета і, як наслідок, відповідальність будуть різні.
Щоб використати скриншот доброчесно, з’ясуйте, які саме об’єкти на ньому зображені, кому належать права на них і чи дозволено відтворювати їх у вашому матеріалі. Перевірте умови використання сайту або сервісу, використовуйте лише ту частину зображення, яка необхідна для вашої мети, і зазначайте джерело та авторство відповідно до застосовних вимог. Якщо скриншот містить персональні дані, приватне листування або іншу конфіденційну інформацію, подбайте про їх захист:
Обріжте зайве. Залиште лише ту частину екрана, яка потрібна для пояснення. Приберіть адресний рядок браузера, сповіщення, зайві вкладки та інші елементи з персональною інформацією.
Закрийте дані непрозорим прямокутником. У редакторі зображень додайте фігуру із суцільною заливкою поверх імені, номера телефону, адреси, фотографії профілю або інших відомостей. Переконайтеся, що під нею нічого не просвічується.
Розмийте або пікселізуйте обличчя й дані. Цей спосіб підходить для фотографій, імен у списках чи інших деталей, які не потрібно показувати. Проте для паролів, кодів доступу та фінансової інформації краще використовувати повне непрозоре закриття або видалення.
Замініть справжні дані умовними. Наприклад, замість імені учня напишіть «Учень 1», замість реальної адреси — example@email.com. Для навчальних інструкцій це часто найзручніший варіант.
Збережіть копію без прихованих даних. Після редагування експортуйте зображення в новий файл і відкрийте його окремо, щоб перевірити результат. Якщо використовували шари, переконайтеся, що приховані відомості не можна відновити, вимкнувши шар або перемістивши фігуру.
Окремо пам’ятайте про авторське право. Не варто використовувати скриншот як спосіб скопіювати чужу статтю, ілюстрацію, кадр відео, навчальний курс або інший захищений матеріал без дозволу чи іншої належної правової підстави. Навіть якщо скриншот зроблено з відкритої сторінки, це не скасовує авторських прав на зображені твори.
Персонажі мультфільмів, книжок та ігор
Відомі персонажі — це популярний і дієвий спосіб зацікавити здобувачів освіти, навіть дорослих. Проте імʼя і зображення героя мультфільму, персонажа комп'ютерної гри чи книжкової серії також може охоронятися авторським правом (особливо якщо йдеться про сучасні твори).
Цікаво, що персонаж і його зображення — це не одне й те саме, їх слід розрізняти.
Наприклад, Піноккіо — герой книжки Карло Коллоді «Пригоди Піноккіо». Оригінальний літературний твір давно перейшов у суспільне надбання в Україні. Це дає змогу використовувати літературний образ дерев’яного хлопчика, створювати власні ілюстрації та переосмислювати історію без отримання дозволу на використання оригінального твору. Проте перехід твору у суспільне надбання зовсім не означає, що можна без дозволу скопіювати будь-яке зображення Піноккіо. Наприклад, у стоп-моушн-фільмі «Піноккіо Гільєрмо дель Торо» режисер запропонував власну авторську інтерпретацію класичної історії. Дизайн персонажів, художня атмосфера, костюми та візуальні рішення належать до конкретної сучасної адаптації і не стають вільними для використання лише тому, що літературне першоджерело перебуває в суспільному надбанні. Досі є обʼєктами охорони і відомі візуальні образи Піноккіо, Джепетто, Цвіркуна Джиміні та інших героїв з однойменного фільму Disney.
Самостійне малювання впізнаваного зображення персонажа або використання для цієї мети ШІ не усуває питання
прав на оригінальний дизайн образу.
Отже, перш ніж включати відомого персонажа до своєї розробки, з’ясуйте правовий статус конкретного образу й переконайтеся, що маєте підстави використовувати його саме так, як плануєте. Суспільне надбання відкриває можливість працювати з оригінальним твором, але не скасовує прав на пізніші творчі інтерпретації.
До речі, не кожному освітньому матеріалу потрібен герой із відомої франшизи. Власний персонаж може стати впізнаваною частиною авторського стилю, не створювати залежності від чужого бренду й дати більше свободи для подальшого використання та поширення розробок.
Логотипи та торговельні марки
Логотипи брендів, назви компаній і позначення товарів можуть охоронятися як торговельні марки, а оригінальне графічне оформлення логотипу ще й додатково авторським правом.
Водночас використання назви бренду або його логотипа не завжди потребує дозволу. Наприклад, педагог може мати обґрунтовану потребу назвати конкретний сервіс, пояснити принцип роботи програми, порівняти продукти або навчити учнів розпізнавати бренди.
Однак необхідно розрізняти інформаційне згадування бренду та використання його позначення для оформлення власного продукту. Наприклад, якщо обкладинка розробки оформлена із великими логотипами, фірмовими шрифтами та кольоровою гамою чужого бренду, то може виникати помилкове враження, що ваш продукт офіційно схвалений, випущений чи спонсорований цією компанією.
Не слід також забувати, що освітні матеріали не повинні перетворюватися на рекламні носії. Часто педагоги використовують реальні упаковки товарів, пляшки з-під соку чи пачки печива для дидактичних завдань (наприклад, для завдань на рахунок, вивчення категорій товарів, побудови життєвих ситуацій чи задач з математики). Доцільніше замість комерційних упаковок із чіткими логотипами використовувати нейтральні зображення (наприклад, звичайний малюнок склянки соку чи коробки без назв).
Чи можна використовувати державну символіку, емблеми та офіційні документи?
Відповідно до статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», до обʼєктів, які не охороняються авторським правом, належать, зокрема, акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру, їхні проєкти та офіційні переклади. Також не охороняються законом державні символи України, грошові знаки тощо. [Закону України «Про авторське право і суміжні права» ст.8. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n187. Дата звернення 25.10.2026]
Цікаво, що проєкти офіційних державних символів і грошових знаків до їхнього офіційного затвердження, розглядаються як твори образотворчого мистецтва. Тобто мають правоохоронний статус.
Важливо розрізняти сам символ і художній твір, у якому він зображений.
Уявімо дві ситуації. У першій автор створює презентацію до Дня Незалежності й додає до неї зображення Державного Прапора України — синьо-жовте полотнище з двох горизонтальних смуг. Це державний символ, який відповідно до статті 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» не охороняється авторським правом. У другій ситуації дизайнер створює авторську ілюстрацію: зображує прапор, який майорить над містом, додає художні деталі, світло, тіні, архітектуру та інші елементи. Така ілюстрація вже є самостійним твором образотворчого мистецтва. І хоча в ній зображено державний символ, сама робота дизайнера охороняється авторським правом.
Тобто можна відтворити у своєму авторському творі зображення Державного Прапора, але не можна використовувати чужу авторську ілюстрацію з прапором лише на тій підставі, що державна символіка не охороняється авторським правом.
Коли можна обійтися без окремого дозволу?
Отже, в авторському праві існують чітко визначені законом винятки, коли можна обійтися без отримання окремого письмового дозволу чи ліцензії від правовласника:
Навчальні, освітні та наукові цілі (за визначених умов). Обсяг такого використання має бути виправданий поставленою навчальною метою, а залучення матеріалу обовʼязково супроводжується зазначенням імені автора та джерела. При цьому освітній твір слід використовувати в авдиторії або через захищене електронне (цифрове) середовище, до якого забезпечується доступ виключно здобувачам освіти та педагогічним, науково-педагогічним працівникам навчального закладу або працівникам наукової установи.
Твори, що перейшли у суспільне надбання. Якщо термін дії авторського права на твір закінчився (в Україні це зазвичай складає 70 років після смерті автора), його можна вільно використовувати без додаткового дозволу та виплат. Також сюди належать матеріали з ліцензією Creative Commons Zero (CC0), де автори свідомо відмовилися від будь-яких майнових прав.
Цитування. Дозволено законом наводити невеликі цитати з чужих творів, робіт, законів чи статей для підтвердження або розкриття власної методичної думки, якщо дотримано правил цитування: обовʼязково вказано автора, назву твору та першоджерело, а обсяг цитати не перевищує меж, необхідних для досягнення мети.
Використання ліцензійних матеріалів із відкритими умовами. Якщо автор чи ресурс дозволив використання своїх творів за ліцензіями типу Creative Commons, то не потрібно надсилати окремі запити правовласнику — достатньо просто виконати умови ліцензії.
Гіперпосилання та вбудовування. Розміщення гіперпосилання на правомірно оприлюднений матеріал або використання офіційного інструмента вбудовування може бути альтернативою копіюванню твору. Водночас варто враховувати умови відповідного сервісу, правомірність першоджерела та спосіб використання вбудованого матеріалу.
Штучний інтелект: чи можна використовувати згенеровані зображення, музику та тексти?
Українське законодавство розрізняє твори, що створені людиною за допомогою цифрових інструментів, та неоригінальні обʼєкти, що згенеровані компʼютерною програмою без безпосередньої участі людини у їх створенні (ст. 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Наприклад, ви самостійно розробили концепцію ілюстрації, створили композицію, відібрали й творчо опрацювали окремі елементи за допомогою ШІ. У такій роботі може бути творчий внесок, який охороняється авторським правом. Якщо ж твір згенерований за промтом і оприлюднений без творчого доопрацювання, то йдеться скоріше про неоригінальний обʼєкт, що згенерований програмою. Для нього закон передбачає право особливого роду, яке виникає з моменту генерування та діє 25 років. Особисті немайнові авторські права на такий обʼєкт не виникають.
Чи можна отриманий в процесі генерування результат без обмежень використовувати у власних освітніх розробках і оприлюднювати в інтернеті? Не зовсім. Тут варто розрізняти кілька питань:
кому належать права на результат генерації;
які умови використання встановлює сервіс, за допомогою якого його згенеровано;
чи не порушує згенерований обʼєкт прав інших авторів.
Перед тим як додати згенеровану ілюстрацію, музичний трек чи фрагмент тексту у свою розробку, обовʼязково перевірте правила сервісу, яким ви користуєтеся.
Навіть якщо сервіс дозволяє використовувати результат генерації, це не звільняє від відповідальності за зміст матеріалу. Наприклад, згенерована ілюстрація може містити впізнаваного персонажа мультфільму, логотип компанії або елементи чужого художнього твору. Згенерована музика може нагадувати конкретну композицію, а текст — відтворювати значні фрагменти вже опублікованого матеріалу. У таких випадках потрібно оцінювати не лише правила ШІ-сервісу, а й права на використані сторонні обʼєкти.
Обовʼязково перед публікацією перевіряйте результат. Текстові моделі ШІ можуть генерувати недостовірні відомості — вигадані факти, дати, назви законів, джерела або посилання. Автор освітнього контенту несе повну відповідальність за точність та якість навчального матеріалу.
Не забувайте зберігати назву сервісу, дату генерації, умови використання, а також власні промпти й результати творчого доопрацювання.
У разі використання в академічному творі об’єкта, згенерованого штучним інтелектом, автор повинен повідомити про це в такому творі із зазначенням методики генерування та/або посилання на відповідну комп’ютерну програму чи її опис згідно з вимогами щодо оформлення та/або оприлюднення відповідних академічних творів, визначених відповідним субʼєктом академічної діяльності.
[Закону України «Про академічну доброчесність», ст. 8. URL https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4742-20#n79. Дата звернення 26.10.2026]
У бібліотеках Всеосвіти передбачене маркування матеріалів, у яких використані згенеровані обʼєкти і поле для зазначення джерела.
Це допомагає забезпечити прозорість публікацій.
Сторінка публікації матеріалу.
Знімок екрану https://vseosvita.ua/library/add
Створення освітнього контенту — це завжди робота з ідеями, знаннями та творчими напрацюваннями. Частина з них належить нам, частина — іншим авторам, а деякі результати ми створюємо разом із цифровими інструментами. Розуміння авторського права допомагає не лише уникати порушень, а й будувати професійне середовище, у якому цінують інтелектуальну працю.
Відповідальне авторство — це не про пошук заборон і не про відмову від чужих ідей. Це про вміння знаходити джерела, перевіряти умови використання, визнавати внесок інших і поважати права на власні розробки. Саме з таких щоденних рішень і формується культура створення та поширення освітнього контенту.
