1. Читайте не лише ті твори, які входять у шкільний курс літератури.
Вчитель літератури не повинен бути обмеженим відмінним знанням лишень шкільного курсу. Цікавтеся як класикою, так і невідомими вам раніше текстами, відкривайте для себе нових авторів, нові жанри. Слідкуйте за новинками літератури, читайте навіть ті книги, які здаватимуться вам нецікавими чи нудними. Ви маєте бути не лише «великою бібліотекою» для своїх учнів, а й вміти класифікувати, порівнювати та аналізувати.
2. Цікавтесь не тільки літературою.
Дивіться фільми, серіали, читайте комікси і мангу, відкрийте для себе відеоігри. Як багато педагогів закриваються від цього, забуваючи, що ми живемо в епоху метамодернізму, коли межа між різними видами мистецтва стирається! Сьогодні література тісно переплітається з кіно та графічним мистецтвом – знаючи вподобання учнів в інших сферах, можна пропонувати їм літературу, яка буде схожою до їх захоплень та зацікавить дитину до читання.
3. Цікавтеся думкою літературних критиків, але не переймайте її.
Формуйте власне ставлення до літературного твору, намагайтесь навіть у «поганих» на вашу думку текстах шукати хороші сторони.
4. Не нав’язуйте учневі критику з підручника.
Сьогодні літературознавство послуговується теорією «рецептивної поетики», коли текст стає твором лише після прочитання читачем. Автор не впливає на сприймання тексту. Кожен учень бачить і трактує прочитане по-своєму, не можна ці трактування заперечувати чи відкидати. Краще делікатно і непомітно підштовхнути учня до глибшого, якіснішого розуміння твору.
5. Не критикуйте книги, які читають ваші учні.
Можна дуже легко зруйнувати любов дитини до читання. Варто просто заборонити їм читати те, що подобається, або змусити їх читати нудні книжки, які подобаються вам. Тоді ви виховаєте дитину, яка знатиме, що читання – це неприємно. Тому сприймайте будь-яку книгу як сходинку, якою дитина рухається до якісної літератури.
6. Не живіть за принципом «від дзвінка до дзвінка».
Спілкуйтесь з учнями поза уроками, дізнайтесь, чим вони цікавляться, чим захоплюються, що читають в позаурочний час. Так вам буде легше сформувати уявлення про світ захоплень окремої дитини, що дасть вам змогу підібрати правильний ключ до полиці з тією літературою, яка їй сподобається.
7. Заохочуйте дітей до написання власних літературних текстів.
Пропонуйте учням за бажанням писати фанфікшн до прочитаних творів, або ж створювати власні літературні світи. Не вказуйте на помилки, а навпаки, хваліть те, що дитині вдалося. Це розвиватиме дитячу уяву і інтерес до літератури.
8. Не бійтесь бінарних уроків.
Література тісно пов’язана не лише з історією. Можна віднайти цікаві і дуже неочікувані зв’язки з хімією, біологією чи навіть фізикою. Наприклад, за допомогою «Життя Галілея» Б.Брехта можна розповісти і про вивільнення ядерної енергії та ядерну реакцію, і про відповідальність науковців за власні винаходи. Бінарні уроки дають змогу переконати учнів у практичності шкільного курсу літератури.
9. Використовуйте нові технології.
Урок, де є тільки книга, безумовно цінний, проте перестає бути цікавим сучасним дітям. Література складається не лише з літер. Це звуки, музика, кольори, дуже часто вдало передані акторською майстерністю. Використовуйте проектори, монітори, доступ до інтернету, щоб тут і зараз діти могли знайти ілюстрації, цитати, екранізації, розсуваючи рамки, поставлені книгою.
10. Виховуйте засобами літератури.
Не забувайте, що крім формування хорошого літературного смаку, розвитку уяви та розширення словникового запасу ви, як учитель, в першу чергу маєте виховувати моральні цінності за допомогою літератури. Це мають бути непомітно посаджені у дитячих серцях насінини людяності, добра, любові, поваги, толерантності, співчуття – власне, все те, що й формує в наших учнях ЛЮДИНУ.
