ЯК ІНТЕГРУВАТИ УКРАЇНСЬКУ ТА ЗАРУБІЖНУ ЛІТЕРАТУРИ: ПРАКТИЧНІ КЕЙСИ

У XXI ст. навчальні предмети не можуть вивчатися відірвано від реальності, а шкільний урок – існувати сам собою. Тож на допомогу педагогам та учням приходить інтегроване навчання – світова практика, залучена до освітнього процесу завдяки реформі НУШ. Інтегроване навчання ґрунтується на комплексному підході. Межі між предметами стираються, а навчальний процес стає частиною загальної картини світу. Тому учителі повинні заохочувати учнів, шукати зв’язок між дисциплінами, опиратися на вже набуті знання і навички з різних сфер. Це, у свою чергу, навчає їх критично мислити, краще розуміти, засвоювати та застосовувати загальне поняття, толерантно ставитися до різних цінностей і поглядів, бути здатними приймати рішення, оцінювати інформацію та виконувати нові завдання. «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної)» для 5–6 класів – новий навчальний предмет у закладах загальної середньої освіти, упровадження якого зумовлено сучасними освітніми завданнями та соціальними викликами. Цей інтегрований курс є послідовним продовженням літературного курсу початкової школи, у межах якого школярі ознайомлювалися з творами української та зарубіжної літератур Дидактико-методичний потенціал модельної навчальної програми забезпечує можливість формування в процесі вивчення творів української і зарубіжних літератур ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової середньої освіти (2020). Програма орієнтована на формування наскрізних умінь, якими мають оволодіти учні: 1) читати з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання і усвідомлення прочитаного; 2) висловлювати власну думку в усній і письмовій формах; 3) критично і системно мислити; 4) логічно обґрунтовувати позицію; 5) діяти творчо, що передбачає креативне мислення, продукування нових ідей; 6) виявляти ініціативу, що передбачає активний пошук і пропонування рішень для розв’язання проблем; 7) конструктивно керувати емоціями; 8) оцінювати ризики; 9) приймати рішення, що передбачає здатність обирати способи розв’язання проблем; 10) розв’язувати проблеми, що передбачає вміння аналізувати проблемні ситуації, формулювати проблеми; 11) співпрацювати з іншими. Перед вчителем відкриваються широкі можливості щодо досягнення основних очікуваних результатів навчання. Урок з інтегрованого курсу літератур – справжня творча лабораторія, яка відкриває широкі можливості також для міжпредметної взаємодії із такими навчальними предметами, як «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво», «Українська мова» та «Іноземна мова», «Пізнаю природу», «Географія», «Математика». Інтегрований урок вирішує не безліч окремих завдань, а їх сукупність. Важливе значення маємо приділяти тому, які предмети необхідно інтегрувати. Урок не повинен бути перевантажений інформацією та враженнями. Якщо весь матеріал об’єднати навколо певної теми, то результативність уроку буде набагато вищою. Найдоцільніше проводити інтегровані уроки з метою узагальнення і систематизації знань учнів у рамках вивчення важливої програмової теми. Однак, як показує практика, їх вибір обумовлений метою та завданнями вчителя, тому інтеграція змісту можлива і на комбінованих, засвоєння нових знань, засвоєння вмінь і навичок, застосування знань, умінь і навичок. Процес учіння – це процес пов’язування нової інформації з відомою. В учнів виникають нові уявлення на основі вже набутих знань та уявлень. На початку уроку доречно проводити рубрику «Слово дня» . Її можна використовувати на етапі підготовки до сприймання твору. Підбірки слів розміщують на «Стіні слів», пропонують учням визначити самостійно лексичне значення, знайти незнайомі слова у тлумачному онлайн-словнику. Це сприяє кращому запам’ятовуванню, розвитку пошукових умінь, самостійності. «Слово дня» дає можливість розвивати та збагачувати словниковий запас. Школярі пов’язують значення поданих слів із тим, про що буде йтися у творі. Наприклад, розглядаючи твір Жуль Верна «П’ятнадцятирічний капітан», на стіні слів можна розмістити: життя, рабство, пригода. Інтегрувати цю рубрику із історією: дізнатися , коли і де виникло рабство. Якщо додати морської лексики, то відбудеться інтегрування профорієнтаційне (https://vseosvita.ua/2.diqw). Щоб спонукати учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образу, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення, можна залучати до вправи «Бінокль передбачень» (https://vseosvita.ua/library/tsykl-urokiv-do-tvoru-toma-fletchera-rizdvozavr-ta-zymova-vidma-626753.html?rl=122190), який використовують для «входження» в тему, яка буде розглядатися надалі. Учитель розміщує матеріали візуалізації, яка допоможе учням передбачити головні події в житті та творчості письменника, твір якого вивчається. А також місце подій у творі, сюжет твору. Можна створювати одночасно на одному макеті візуалізацію до біографії та твору, коли твір автобіографічний. Так, вивчаючи твір Остапа Вишні «Перший диктант» можна поєднати дитячі роки життя письменника та головного героя. «Бінокль передбачень» стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення. Діти від природи допитливі, прагнуть пізнавати світ, здатні розмірковувати над «серйозними» питаннями та висувати оригінальні ідеї. «Окуляри дослідника» - вид роботи , який дозволяє зануритися у світ іншої науки та порівняти літературного героя з твариною, рослиною (https://vseosvita.ua/library/yevhen-hrebinka-lebid-i-husy-rozpovid-pro-zhyttia-i-baikarsku-tvorchist-pysmennyka-svoieridnist-pereosmyslennia-folklornykh-motyviv-u-baikakh-597719.html?rl=122190) . Наприклад, вивчаючи твір Миколи Вінграновського «Гусенятко», учням можна запропонувати дослідити особливості життя родини гусей у творі та природі. Звернутися до наукових природничих джерел. Інтегрувати літературу з природознавством. Під час такого процесу роль вчителя – позиція вдумливого помічника, який скеровує самостійну пізнавальну діяльність дітей та стимулює пізнавальну активність. Вивчаючи віршовані твори, намагаємося відчинити учням двері в дивовижний світ поезії, навчити розуміти сенс віршів, а не обмежуватися визначенням теми, ідеї, головної думки та аналізом художніх засобів. У цьому допоможе інтеграція з образотворчим мистецтвом. Розглядаючи твір Павла Тичини «Гаї шумлять», запропонуйте учням скласти план сюжету вірша та на його основі створити малюнок . Це допоможе візуалізувати сюжет поезії. Також підібрати мелодію , яка б передавала настрій ліричного героя. Дати її прослухати учням. Інтегрувати літературу з музичним мистецтвом. Завдяки музиці учні можуть відстежити власні реакції, зможуть припустити, які почуття автор сподівався викликати у читачів. Отже, сучасний учитель не лише дає знання – він спонукає кожну дитину до самостійного пошуку істини, намагається розглядати виучуваний матеріал у контексті реального життя. Саме на такий підхід спрямована Нова українська школа, фундаментом якої є особистісно орієнтоване інтегроване навчання, що ґрунтується на взаємоповазі та відповідальності за обрану лінію поведінки здобувачів освіти та вчителя.