Я - вчителька, і це моя заслуга, критерій,
стан емоцій та речей.
Хіба ж не можу бути я іще й людиною?
Не завжди, ой не завжди....
Як вчитель - ТИ....
То ти і приклад, і взірець,
не озлоблена людина, ти - митець!
А де коли так, хочеться, усе відпустити
відпустити нанівець...
Але не можу, не можу я без цього
Живу я цим, і дихаю знаннями
Душа моя жевріє дитячими почуттями.
Милими очима, в яких немає навіть трішки провини.
Дитячими думками,
їхніми творчими поривами
сценаріями нового, дорослого життя.
Я в них живу, себе ж я і продовжую в них
таких чудових, милих, дорогих...
Автор: Григоряк А. В.
