Я дощ люблю. Старію, мабуть, трохи...
Така печаль та світле каяття,
як падають з небес святі горохи,
пробуджуючи в стеблах вир життя.
Зілля люблю. І мальви коло хати.
Серед квіток не маю фаворитів.
Хіба — полин. І дзвоники цибаті.
А в чорнобривцях — розкіш оксамитів.
Пісні люблю. Сама хоч і не вмію...
Такі тужливі, дàвні, автентичні.
І переспів птахів у хащах. Млію...
І на вечірню дзвін, тужливо-кличний.
Я світ люблю. Всміхаюсь навіть з того...
Погідну осінь і травневі зливи.
Серпневі ранки й вересня рудого,
І як на сонці достигають сливи...
Життя люблю. Оце. Одне єдине.
Ранкову каву й роглики з вишнЯми.
І тихий жаль терпкòї горобини,
що все мине... І нас, колись, не стане...
Я дощ люблю...
Людмила Галінська
https://www.freepik.com/free-photo/natural-female-beauty-autumn-rain_10675166.htm