Вишити би долю нашій Україні...
Вишити б червоним, щоб цвіла, як мак
Вишити б біленьким і небесно - синім,
А ще трохи жовтим, бо то добрий знак.
Вишити б сорочку... та й таку широку,
Щоб на кожне місто, щоб на кожен дім
Тим вбранням забрати болі та тривогу,
Щоб, нарешті, щастя посміхнулось всім...
Але, вишивати я чомусь не вмію,
І не маю стільки гарних кольорів
Тільки маю віру, маю ще надію
Серед цих морозних на душі вітрів.
Бо ніхто не вчив нас долю вишивати,
Коли тільки чорні у руках нитки
І коли крізь ночі так ревуть гармати,
Де ж ті всі кольори можна віднайти?
Вишити би долю нашій Україні...
Аліна Войтенко
https://www.freepik.com/free-photo/smiley-people-wearing-traditional-clothes-full-shot_32274036.htm