Робота не приносить задоволення? Зникла мотивація та інтерес? Вас дратують колеги по роботі? Ви постійно відчуваєте втому та виснаження? Тоді швидше за все у Вас синдром професійного вигорання. 
Що ж таке це професійне вигорання?
Це особливий психічний стан емоційного виснаження, який характеризується втратою цікавості та інтересу до професійної діяльності. Коли людина з активного професійного стану потрапляє в пасивний, і це стає помітним.
Які групи людей схильні до професійного вигорання?
Найбільше всього схильні до професійного вигорання люди, чия діяльність вибудувана у системі «людина-людина». Сюди відносяться – вчителі, вихователі, медики, продавці, банківські та соціальні працівники і юристи;
Інтроверти – у випадку, коли потрібно займатися якоюсь активною комунікативною діяльністю;
Особи віком 35-45 років – особливо це стосується амбітних людей, які не реалізували свої мрії. Вони розуміють, що вже не посядуть бажане місце і втрачають інтерес до професійної діяльності і бажання працювати;
Важливо не плутати професійне вигорання з депресією яка не завжди пов’язана із професійною діяльністю, а досить часто має зв’язок з іншими проблемами, зокрема із особистим життям.
У Вас професійне вигорання якщо у Вас присутні:
відчуття мотиваційного та фізичного виснаження;
відчуття, що робота не приносить користі;
втома, що не зникає навіть після відпочинку;
психологічне дистанціювання від професійних обов’язків;
цинічне чи негативне ставлення до своїх обов’язків;
зниження працездатності.
До фізіологічних симптомів професійного вигорання можна віднести часті головні болі, різка втрата/збільшення ваги, повне або часткове безсоння, задишка.
Як запобігти професійному вигоранню?
плануйте свій день: не більше 6-7 справ в день;
правильно розставляйте пріоритети;
навчіться говорити «НІ»
збільшість свою фізичну активність
не забувайте про відпочинок
Здоровий сон – запорука міцного здоров’я
Харчування — збалансоване, таке, яке насичує мозок і організм поживними речовинами, зокрема, в першу чергу глюкозою та киснем. Таке, яке комфортне організму.
Спілкування (живе, емоційне) — задля позитивної соціальної взаємодії.
Допомога фахівців.
Коли виникає розуміння, що самому справитись з проблемою професійного вигорання не вдається – звертайтесь за допомогою до спеціалістів: психолога або психотерапевта.
Є декілька способів профілактики симптому «професійного вигорання»:
-внесення різноманітності в свою роботу;
-підтримка здорового способу життя;
- дотримання режиму сну і харчування;
-відпочинок;
-хобі, що приносить задоволення;
Сприятливий вплив для профілактики також матимуть музична терапія та оточення речами, які приносять радість.
Як боротися з вигоранням?
Розслаблення
Я раджу: посидіть у ванній, щоб тіло розслабилось, займайтесь спортом. Це ж не тільки емоційне, але й тілесне. Виховтель коли напружується, у нього кам’яніють плечі, болять шия, ноги. Треба робити собі масажі на руках, ногах. Можна слухати музику, тому що вона вирівнює емоції і дає заряд бадьорості, гуляти вечорами.
Не забувати про “хочу”
Треба пам’ятати, що емоційне вигорання з’являється, бо люди забувають про власні потреби. Про те, що їм потрібно не тільки їсти, пити і працювати, а є якісь задоволення від життя. Можна намалювати схему ваших справ, розділивши їх на “треба” і “хочу”. Коли в колонці “треба” багато всього, а в “хочу” – мало, то тут буде емоційне вигорання. Коли в нас ці категорії розділяються десь 50 на 50, нічого не буде. У вас у житті буде баланс. А емоційне вигорання відбувається, коли баланс порушений.
Піти у відпустку
Уявіть емоційну сферу людини у вигляді глечика. Вигорання – це коли її позитивні емоції зменшуються, їх лишається зовсім трішки на дні. І коли вона йде у відпустку, то має цей глечик наповнити.
Але баланс можна тримати постійно. Ви щось віддаєте з цього глечика, але зразу його наповнюєте. Тиждень напружено відпрацювали – а на вихідні поїхали в ліс. І у вас знов є наснага.
Пробувати отримувати задоволення від роботи
Є дуже особливі люди, які себе налаштовують, що їм хочеться те, що треба робити. Наприклад, керівництво вирішило, що треба познайомити дітей з новим, не відомим матеріалом. На підготовку потрібно виділити час, але ці люди знають, що їм буде цікаво, бо вони будуть рости професійно, плюс – дітям буде корисно, і вони потім будуть вдячні. Так треба шукати позитив у будь-якій ситуації.
Чути себе
Ви відчуваєте дзвоник, коли щось не так, але від вас залежить, будете ви з цим щось робити чи далі йтимете стежкою, коли все погано. Треба чути себе. Коли потрібно вирости професійно, від вас залежить, чи сприймете ви це як можливість, чи опустите руки. І від вас залежить, чи дозволите ви собі розслабитись, відчуваючи втому.
Збережіть цю картинку собі та заглядайте туди кожен раз, коли відчуєте втому.
