Заклад дошкільної освіти -- середовище , в якому щодня стикаються інтереси різних учасників освітнього процесу. Аби забезпечити його ефективність і злагоджену співпрацю всіх сторін, педагогові важливо добре знати чинники, які можуть спровокувати конфлікти, та вміти оперативно знаходити шляхи виходу з різних проблемних ситуацій.
Педагогічна ситуація — складова частина педагогічного процесу, педагогічна реалія, через яку педагог управляє педагогічним процесом і педагогічною системою.
Без їх правильного розв’язання неможлива подальша ефективна взаємодія між його учасниками.
Пам’ятайте у разі виникнення конфліктних ситуацій
Конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій — необхідний елемент професійної педагогічної підготовки вчителів.
Будь-які негуманні дії вчителя викликають протидію.
Якщо учень кинув виклик учителеві, отже, має всі підстави.
Кожна конфліктна ситуація — гострий сигнал про неблагополуччя в розвитку дитини або цілого колективу.
Доречніше проаналізувати перші симптоми неблагополуччя, ніж розпочати це після серйозних проявів конфлікту.
Позитивні знахідки в роботі найчастіше забуваються, промахи пам’ятаються тривалий час, іноді все життя.
Також, пам'ятайте, що грамотне розв'язання педагогічни ситуацій повинно віддбуватись за такою схемою:
усвідомлення проблеми
збирання необхідних даних
висунення гіпотези
перевірка свого припущення
дійові заходи
Головне правило розв'язання педагогічної ситуації -- в результаті має бути збережене фізичне та психічне здоров'я всіх її учасників.
Пропоную Вам такий алгоритм розв'язання педагогічної ситуації
Перший етап умовно називається «стоп!» і спрямований на оцінку вихователем ситуації та усвідомлення власних емоцій. Цей етап необхідний для того, щоб не нашкодити дитині поспішними діями і не ускладнити взаємини з нею. Тільки в тих випадках, коли ситуація є небезпечною для життя та здоров’я дитини, потрібно діяти швидко й рішуче. Але подібні ситуації трапляються не так часто, тому в решті випадків рекомендується, скориставшись паузою, запитати себе: «Що я зараз відчуваю?», «Що я зараз хочу зробити?», після чого необхідно перейти до другого етапу.
Другий етап починається з питання «чому?», що ставиться педагогом самому собі. Суть цього етапу полягає в аналізі мотивів і причин вчинку дитини. Це дуже важливий етап, оскільки саме причини визначають засоби педагогічної дії. Щоб правильно визначити мотиви поведінки дитини, педагогові необхідно вміти розуміти мову невербального спілкування (демонстративний погляд; нудьгуючий або зосереджений на чомусь вигляд тощо).
Третій етап полягає в постановці педагогічної мети, формулюється у вигляді питання «що?» - «Що я хочу одержати в результаті своєї педагогічної дії?» (відчуття страху в дитини або усвідомлене відчуття провини).
Четвертий етап полягає в обранні оптимальних засобів для досягнення поставленої педагогічної мети і відповідає на питання «як?» - «Як досягти бажаного результату?». Продумуючи способи і засоби досягнення педагогічної дії, вихователь повинен залишати свободу вибору за дитиною.Майстерність педагога проявляється в умінні створити такі умови, щоб дитина могла зробити вибір, а не примушувати дитину поводитися «як слід».
П’ятий етап - це практична дія педагога. Цей стан є логічним завершенням усієї попередньої роботи розв’язання педагогічної ситуації. Саме на цьому етапі реалізується педагогічна мета через певні засоби і способи відповідно до мотивів дитини.
Шостий етап - завершальний в алгоритмі розв’язання педагогічної ситуації. Він являє собою аналіз педагогічної дії та дозволяє оцінити ефективність спілкування педагога з дітьми, порівняти поставлену мету з досягнутими результатами і сформулювати нові перспективи.
