Тема 26 ( 12.03.2020 р.)
Тема уроку: Китай. Проголошення КНР. Культ особи Мао Цзедуна. Реформування економіки Китаю наприкінці ХХ- на початку ХХІ ст.
1.Проголошення КНР. Соціально-економічні експерименти китайських комуністів .
Китайський народ під час війни з японськими агрессорами (1937–1945) зазнав величезних людських та матеріальних втрат. Загинули численні культурні цінності, були зруйновані міста, країна фактично розпалась на самостійні райони. У Китайській Республіці запанували голод, епідемії, злидні.
У серпні 1945 р. радянські війська розгромили японську армію, і величезна територія Північно-Східного Китаю — Маньчжурія — була окупована радянською армією. На її території почали спішно формуватися військові підрозділи Компартії Китаю (КПК). Проте як тільки у травні 1946 р. радянські війська залишили країну, тут розпочалася громадянська війна.
Восени 1948 р. — у січні 1949 рр. відбулися вирішальні бої громадянської війни. Наприкінці січня 1949 р. комуністичні війська під командуванням Лінь Бяо захопили Пекін. Залишки військ Чан Кайші евакуювалися на о. Тайвань і створили там острівну Китайську Республіку.
А на території континентального Китаю 1 жовтня 1949 р. була проголошена комуністична Китайська Народна Республіка, яку одразу ж визнав СРСР. Главою держави став лідер Компартії Китаю (КПК) Мао Цзедун.
До 1957 р. в КНР тривав відбудовчий період, під час якого завдяки допомозі СРСР було побудовано понад 200 промислових підприємств, підготовлено близько 30 тисяч китайських спеціалістів. Понад 20 тисяч радянських спеціалістів передавали свій досвід безпосередньо в Китаї.
Але головне те, що, посилаючись на радянський досвід, узаконювалося всевладдя КПК в Китаї та її лідера Мао Цзедуна. Поступово почав формуватися культ особи Мао, якого називали «китайським Сталіним» і «наймудрішим вождем».
Робота з таблицею
Із тексту підручника випишіть основні тези.
Розвиток Китаю
|
«Три червоних прапори» |
«Культурна революція» (1966–1976 рр.) |
|
У 1958 р. (з метою прискорення економічного розвитку країни) у Китаї розпочинаються перетворення, відомі як курс «трьох червоних прапорів», що складався з кількох етапів: • «генеральна лінія» — курс на форсовану побудову соціалізму; • «великий стрибок» — форсований розвиток промисловості, щоб «наздогнати і перегнати капіталістичні країни»; • «народні комуни» — створення замість кооперативів народних комун з високим рівнем усуспільнення власності (запровадження зрівняльного розподілу їжі та одягу, воєнізація праці і побуту). «Великий стрибок» і комунізація села мали важкі наслідки для економіки: розпочинається глибока економічна криза, вихід з якої було знайдено через запровадження курсу «врегулювання» (відновлення кооперативів, приватної торгівлі, відмова від ідеї комун). Цей експеримент спричиняє незадоволення, призводить до формування опозиції режимові Мао, проти якої Мао розгортає репресії |
У 1966 р. розпочинаються перетворення в культурній сфері (мета — формування нової революційної свідомості, що сприятиме побудові нового комуністичного суспільства). «Культурна революція» передбачала знищення старої «буржуазної» культури і поширення ідей Мао. Фактично «культурна революція» перетворилася на акцію організованої боротьби проти опозиції. Для цього зі школярів і студентів створювали загони відданих Мао хунвейбінів — «червоних охоронців». «Культурна революція» сприяла встановленню абсолютної влади Мао Цзедуна, що тривала аж до його смерті 9 вересня 1976 року |
Робота з історичними джерелами
«Гасла «культурної революції» у Китаї»
Витяг з листівки організації хунвейбінів. Пекін, 1966 р.
«В усіх театрах, кінотеатрах, книжкових крамницях і т. ін. слід розмістити портрети Мао Цзедуна!
Старі звичаї мають зникнути!
Слід ліквідувати ресторани вищого класу!
Гасла слід писати червоними, а не золотими літерами!
Вивчення творів Мао Цзедуна потрібно починати в дитячих садках!
Інтеліґенція має працювати в селі!
Слід харчуватися разом, а також відродити мораль перших народних комун 1958 р.!
Слід відмовитися від використання парфумів, прикрас, косметичних засобів та одягу непролетарського характеру!
Слід ліквідувати залізничні вагони першого класу та салон-вагони!
Не слід робити фото, що рекламують так звану жіночу красу!
Слід знищити старий живопис, який зловживав неполітичною тематикою, зображенням бамбукових дерев!
Треба, щоб живопис відповідав ідеям Мао Цзедуна!»
Завдання і запитання
1. Проаналізуйте документ і визначте суть «культурної революції».
2. У чому полягала суть «великого стрибка» в Китаї?
3. Які наслідки для країни мала така політика?
Повоєнне протиборство Заходу і Сходу, США та СРСР спричинили громадянську війну в Китаї і, врешті-решт, утвердження в країні тоталітарного комуністичного режиму Мао Цзедуна.. Комуністичні експерименти остаточно підірвали економіку КНР й загострили соціальні та національні проблеми.
2.Розвиток Китаю в другій половині 70-х рр. ХХ — на початку ХХІ ст.
У жовтні 1976 р. (після смерті Мао) в ході боротьби за владу була розгромлена «банда чотирьох» (найближчих соратників Мао). Із липня 1977 до лютого 1997 р. при владі перебував один з лідерів опозиції (не обіймаючи офіційних посад) — Ден Сяопін, якого небезпідставно вважають архітектором китайських реформ.
Реформи передбачали «чотири модернізації» у промисловості, сільському господарстві, науці та галузі оборони.
Завдання
- Випишіть основний зміст цих етапів з підручника.
Завдання і запитання
1. Розкрийте значення реформ Ден Сяопіна для економічного розвитку Китаю.
2. Чи вбачаєте ви суперечності в терміні «соціалістична ринкова економіка»?
Робота з джерелами інформації
Тези «КНР на міжнародній арені»
Побудова зовнішньої політики КНР у перше десятиліття з озиранням на Москву.
14 лютого 1950 р. — підписання радянсько-китайського Договору про дружбу, союз та взаємну допомогу.
Середина 60-х рр. — кардинальна зміна зовнішньої стратегії концепції КНР: підштовхнути до ядерного конфлікту СРСР та США, а Китаю залишити роль спостерігача двобою. Із появою в Китаї ядерної зброї (1964) така концепція загрожувала світові катастрофою. Схвальне сприйняття правлячими колами США антирадянського курсу Пекіна.
1972 р. — візит американського президента Р. Ніксона до Китаю — нормалізація американо-китайських відносин.
1978 р. — нормалізація японо-китайських відносин.
1979 р. — відмова КНР від продовження Договору 1950 р. про дружбу з СРСР. Засудження китайським керівництвом агресії СРСР проти Афганістану. Початок війни між двома соціалістичними країнами — КНР та Соціалістичною Республікою В’єтнам.
1997 р. — перехід Ґонконґу під юрисдикцію Китаю.
1999 р. — згідно з домовленістю, до складу Китаю перейшла португальська колонія Аомінь (Макао).
Питання Тайваню до сьогодні залишається невирішеним, і КНР вимагає від усіх країн, з якими має дипломатичні відносини, невизнання цієї держави.
Китайська Народна Республіка — позаблокова держава.
Відхід від територіальних суперечок у відносинах з Росією.
2002 р. — підписання декларації між АСЕАН і КНР про кодекс поведінки в територіальних питаннях.
Запитання
1. Які основні напрями і цілі зовнішньої політики Китаю у другій половині ХХ — на початку ХХІ ст.?
2. Яких змін зазнала зовнішня політика Китаю за останні п’ятдесят років?
Економіка Китаю посідає сьоме місце у світі й вимагає постійного збільшення обсягів зовнішньої торгівлі. Найвищі показники зовнішньоторгового обігу КНР у 2004 р. були досягнуті з Японією, США, Ґонконґом, Республікою Кореєю, Тайванем, Німеччиною та Сінгапуром. Динамічно розвиваються й українсько-китайські відносини: за обсягом торгівлі Китай посідає друге місце після Росії.
Робота з історичним джерелом
Китайський дипломат про специфіку реформ у Китайській Народній Республіці
«Якщо характеризувати сучасну ситуацію в Китаї, то можна виділити такі моменти: в політичному плані це система багатопартійного співробітництва під керівництвом КПК; в економічній сфері — ринковий механізм, який у цілому вже відіграє чільну роль, з елементами багатоукладності… яка є стрижневою; з суспільною власністю; в ідеології та культурі — система різноманітних ідей з марксизмом як головною доктриною.
В усьому цьому визначається китайська специфіка, яку важко сприймають навіть деякі китаїсти: один із них насмілився назвати унікальну соціально-економічну систему в Китаї «соціалістичною формою з капіталістичним змістом».
Запитання
- Чому, на вашу думку, економічні реформи китайських комуністів дали позитивні наслідки, а радянських — економічний занепад і розпад СРСР?
VІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати параграф 14
2. Скласти політичний портрет Д. Неру та І. Ганді.