Тема 20 ( 18.03)
Тема уроку : Демократичні революції, особливості їх здійсненя. Політичні , економічні та соціальні трансформаціх посткомуністичного суспільства.
1.Демократичні революції, особливості їх здійснення.
Робота з таблицею
• Ознайомитись із таблицею «Демократичні революції в країнах Східної Європи особливості їх здійснення».
|
Спільні ознаки |
Особливості |
|
Революції розгорталися майже водночас — у другій половині 1989-1990 рр. Широка участь у революційних подіях народних мас: масові страйки, демонстрації, акти громадянської непокори. Студентство, що було каталізатором усіх подій, першим розпочинало виступи. Провідну роль у цих подіях відіграла інтелігенція. Робітники становили основну масу страйкарів і демонстрантів. Усіх представників суспільства об’єднала спільна мета — прагнення ліквідувати монопольну владу правлячих комуністичних і робітничих партій |
Події в Польщі розпочалися раніше, ще на початку 80-х років, і були розведені в часі. Партійна верхівка Угорщини добровільно склала свої владні повноваження. У Чехословаччині події розгорталися мирним, безкровним шляхом. НРБ, НДР, Албанія, Румунія були останніми, що позбулись тоталітарного режиму, лише події в Румунії супроводжувались насильством. Революція в Югославії йшла паралельно з розпадом країни і призвела до тривалого міжнаціонального конфлікту і війни |
Робота з поняттям
«Солідарність» — незалежна профспілка Польщі, яка очолила боротьбу поляків проти комуністичного режиму.
Робота з історичним джерелом
• Прочитати документ і виконати завдання.
Із «Програми незалежної самоврядної професійної спілки „Солідарність"»
“...19. Світоглядний, суспільний, політичний та культурний плюралізм має стати основою демократії самоврядної Польщі.
20. Справжнє самоврядування трудящих буде основою самоврядування Польщі.
24. Судочинство має бути незалежним, а каральний апарат повинен перебувати під суспільним контролем.
25. У Польщі, як правовій державі, ніхто не може бути переслідуваний за переконання ані примушений до дій, що суперечать його сумлінню.
26. Особи, винні у занепаді країни, мають понести за це повну відповідальність.”
Завдання
• Розкрийте суть політичних вимог «Солідарності».
2.Політичні, економічні та соціальні трансформації посткомуністичного суспільства.
Робота з датами
• Ознайомитись з хронологічною таблицею й виконати завдання.
• 1 січня 1993 р. — Чехословаччина розпалась на дві нові держави — Чехію і Словаччину.
• 1995 р. — різанина в Сребрениці — найбільший воєнний злочин Югославських воєн, під час якого серби вбили щонайменше 8 000 цивільних боснійців.
• 1996 р. — перемога на президентських виборах у Болгарії лідера антикомуністичного блоку Об’єднання демократичних сил Петра Стоянова, який проголосив курс на вступ до ЄС і НАТО;
• 1999 р. — членами НАТО стали Польща, Чехія, Угорщина;
• 2004 р. — набули членства в ЄС Угорщина, Польща, Чехія, Словаччина, Словенія;
• червень 2006 р. — за результатом всенародного референдуму Чорногорія проголосила незалежність.
Завдання
• Проаналізувавши події, спробуйте визначити тенденції розвитку країн Центральної та Східної Європи на рубежі XX - XXI ст.
3.Роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах.
Робота з підручником
• Опрацюйте параграф 12 підручника та інші інформаційні ресурси в мережі Інтернет і складіть тези про роль країн Центральної та Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах.
IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
• Опрацювати параграф 12 підручника та відповісти на запитання й завдання до нього.
• Підготуватись до уроку узагальнення й тематичного оцінювання з теми № З «СРСР у другій половині XX ст. та його розпад. Країни Центральної та Східної Європи».
Тема 19 ( 11.03)
Практичне заняття : “Угорська революція 1956 р. «Празька весна».
- Угорська революція 1956 р.
І завдання
Робота з історичною інформацією
Після усунення 1955 року з посади керівника Угорщини Імре Надя та в умовах розгортання антитоталітарних виступів у Польщі 1956 року у країні 23 жовтня 1956 р. розпочалася народно-демократична революція. Аби приборкати угорців, М. Хрущов віддав наказ ввести в країну радянські війська. Повстання було придушено.
Запитання
• Чого прагнули учасники народно-демократичної революції?
• Чим була зумовлена значна кількість жертв?
• Які це мало наслідки для Угорщини?
ІІ завдання
Робота з історичним джерелом
• Прочитати текст і відповісти на запитання.
Із офіційної заяви ТАРС (25 жовтня 1956 р.)
Вчора (24 жовтня) пізно увечері реакційні організації здійснили спробу здійснити в Будапешті контрреволюційний заколот проти народної влади. Загони заколотників, яким вдалося захопити зброю, спровокували в низці місць кровопролиття. Сили революційного порядку почали чинити опір заколотникам. За розпорядженням новопризначеного голови Ради міністрів Імре Надя у місті було оголошено стан облоги. Уряд УНР звернувся до уряду СРСР з проханням про допомогу. Згідно з цим проханням радянські збройні частини, що перебувають в Угорщині згідно з Варшавським Договором, надали допомогу військам Угорської Республіки у відновленні порядку в Будапешті... Сьогодні до кінця дня ворожа авантюра була ліквідована. У Будапешті відновлено порядок.
Запитання
1. Яку оцінку подіям у Будапешті було дано в заяві ТАРС?
2. Як називались учасники подій?
3. Чи адекватною була оцінка подій у заяві ТАРС?
ІІІ завдання
Робота з інформаційним ресурсом
• Знайти та прочитати у Вікіпедії статті про розгортання Угорської революції 1956 року. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Угорська_революція_1956_року)
2.«Празька весна» 1968 р.»
Робота з історичною інформацією
• Прочитати текст і виписати основні факти, про які йдеться.
У другій половині 60-х рр. опозиція чехословацької влади почала вимагати докорінних економічних і політичних реформ, виголошуючи гасло побудови «соціалізму з людським обличчям». Очолив опозицію О. Дубчек, який на початку 1968 р. за підтримки СРСР стає першим секретарем ЦК КПЧ і розпочинає реформи, що передбачали:
• обмеження ролі КПЧ у суспільстві;
• розширення свободи слова;
• збільшення ролі трудових колективів;
• перехід до федеративної структури держави;
• запровадження ринкових механізмів в економіці.
У цей період перетворень увійшов в історію під назвою «Празької весни».
Але програма реформ спричинила негативну реакцію консервативних сил у керівництві КПЧ, лідерів СРСР і країн соціалістичного табору Східної Європи.
Коли дипломатичний тиск не дав бажаного результату, 21 серпня 1968 р. на територію Чехословаччини було введено війська ОВД (за винятком Румунії). О. Дубчека замінено Г. Гусаком, який згорнув реформи і провів чистку в партії. Економіка переживає застійні явища.
Робота з історичним джерелом
• Прочитати текст джерела й виконати завдання.
Уривок зі звернення ЦК комуністичних і робітничих партій і урядів Болгарії, Угорщини, Польщі, НДР і СРСР до президента Чехословаччини Л. Свободи
20 серпня 1968 р.
Враховуючи безпосередню загрозу існуванню соціалістичного ладу у вашій країні і відсутність необхідної відсічі контрреволюції, що наростає, керуючись принципами соціалістичної братерської солідарності, а також взаємно прийнятими нашими країнами відповідними договірними зобов’язаннями, ми дали згоду надати таку допомогу. Відповідно до цього військові частини наших п’яти країн увійдуть сьогодні о 24 годині на територію Чехословаччини. Вони прийдуть до вашої країни як вірні друзі чехословацького народу...
Завдання
• Розкажіть про події, про які йдеться в джерелі.
• Висловіть своє ставлення до причин, зазначених у зверненні.
Домашнє завдання
Повторити параграфи 9-12