Засинає гучне моє місто
Ліхтарі де - не - де майорять.
І нанизані ніби намисто
Світлом зірочки знов мерехтять.
Знову темно .пора для думок.
Місяць в небі про щось нам говорить
Перечитуя ряд сторінок
Своїм поглядом землю обходить..
Темно, тихо, лиш гуркіт машин
І не чутно пташиного співу.
День пройшов..і ще пару хвилин
Забере темна ніч в свою прірву.
Ніч прийшла, нам про щось щепотіла
Чи про день, що пройшов, чи про себе
Нам донести, напевно, схотіла,
Неважливо ніщо, окрім тебе..
Ти поглянь, темна ніч, неосяжна
Подивись , ніч на дівчину схожа.
Знов приходить, як панночка княжа
А не просто пуста перехожа.
Ніч глибока, безмежна царице
Подаруй нам свою колискову.
Хай усім буде затишне місце
Завтра пані повернеться знову.
©Інна Карауш
