Знов вітер заграє в волоссі
Несуться довільно думки.
Ховаюсь від власної злості
Знов ллються рікою рядки.
Поїхати геть...знов звільнитись..
Побачити захід на схилі
Від тої краси, зупинитись..
Дивитись , як б'ють скелю хвилі..
Краса мого міста хвилює
Фортеця знов погляд мій ловить..
Погляньте, як гарно малює
Це місце, що зводить свідомість..
©Інна Карауш ( Панфілова)
@panfilova816
