Що ви можете сказати,
бачивши ці очі?
Мабуть, що в людини горе
Трапилось цієї ночі..
Мабуть, та це горе всюди
Днем, вночі, хоч зранку..
Вий сирени люди чують кожного світанку!
Що ви можете сказати,
Бачивши ці фото?
Мабуть, що є біль і смуток..
І важка скорбота..
Так і є..ці люди наші,
Українці справжні.
Кожен день живуть і вірять,
Що все це не справжнє..
Але ні..така є доля..випала падлюка
Кожен день в нас забирає
В когось, навіть, на жахливі муки ..
Запах сірки..дим..багаття
Серце полихає.
Знову в когось відібрали все,
що тільки має..
Присмак відчаю, за що це?
Мирно всі живемо.
Але всім давно відомо
Говорить- даремно.
Гірко, що земля страждає
Від лихого людства.
Ще такого всі не знали
Підлого паскудства..
Воювати хочуть біси, хто ж вам заважає?
Але ні, на кнопки тиснуть і спостерігають.
Гидко навіть уявляти, що це за людина.
Що виконує накази вбити чийогось сина.
Просто так..невинним жестом
Вільно розмовляя.
Сидя там, в м'якому кріслі, чаю попивая.
Виходіть на поле бою, чого там сидіти?
Вас чекає смерть з косою..
Нікуди цю правду діти.
Прикро, це наш дім і люди
Вони гідні в ньому просто жити.
Вільні люди, щирі люди
Котрі ладні все своє життя змінити.
Я захоплююся міццю
Скільки в них терпіння..
Це лише відомо нашому, українському серцю
На всі покоління..
Одеса 21,07.23
©Інна Карауш
@panfilova816
