В період між 1455 та 1487 роками відбулась низка громадянських конфліктів у Англії між родинами Ланкастерів та Йорків, що має збірну назву Війна Червоної та Білої троянд, яка закінчилася встановленням на англійському троні династії Тюдорів.
Свою назву війна одержала від символів родин Йорків та Ланкастерів. Назва, мабуть, не вживалася в 15-му столітті, а стала популярною після публікації роману Вальтера Скота «Анна Геєрштейн». Вальтер Скот використав епізод із п'єси Шекспіра «Генріх VI. Частина 1», в якому ворожі один одному претенденти на престол вибирають кольори своїх троянд.
Конфлікт між Йорками та Ланкастерами розпочався, коли в 1399 році герцог Ланкастерський Генрі Болінгброк скинув із трону короля Річарда II. Скинувши короля, Генрі Болінгброк коронувався як король Генріх IV. Оскільки Болінгброк був нащадком тільки четвертого сина короля Едуарда III його права на трон були сумнівними. Проте його син, король Генріх V здобув численні перемоги у ході Столітної війни, мав популярність серед народу й знаті, й питання про законність наслідування на певний час забулося. Однак Генріх V
несподівано помер у 1422 році, коли його синові Генріху VI було тільки 9 місяців.
Після смерті дядька Джона в 1435 році молодий король опинився в оточенні поганих радників. Справи у Франції складалися погано, англійці програвали війну. Генріх одружився із Маргарет Анжуйською і потрапив під її сильний вплив. Крім того він вряди-годи втрачав здоровий глузд. Як наслідок його популярність в Англії впала, й нащадок третього сина короля Едуарда III герцог Йоркський Річард отримав підтримку англійської знаті.
