***

Оті тумани --. ваша свита?

Так-так... Я бачила не раз,

як дивна пані , оповита

тонкúм шифоном (наче газ)

ходила мовчки попід ранок,

лила із чашки молоко...

Я вас пізнала. З-за фіранок

дивилась пильно. То було...

А потім ви в обідню пору,

в ошатній сукні, тет-а-тет

з стареньким круком (мов з декору)

дивились листяний балет.

Пускали бісики. Сміялись.

Крутили фіглі з Листопадом.

То йшли вперед, то знов вертались,

то швендялись пожухлим садом.

Мадам -- то ви! Я вас впізнала.

По шурхітливих спідницЯх,

по кольорах, по ваших чарах.

Ви, мабуть, Осінь? О! Так-так...

11.11.2022

Людмила Галінська