***

*

А осінь вже пакує чемодан,

Збирає золото і всі принади,

Жене удаль хмаринок караван,

Виводить з вітром чарівні рулади.

Скропила ще калиноньку дощем,

Пустилась танцювати швидку польку,

Сховала коси жовті під плащем,

Розкрила дивовижну парасольку.

Із нами осінь буде до зими.

Всміхається, мов бурштини, очима.

Ще зовсім трохи і змахне крильми

І відлетить за край казкова прима.

Набулась з осінню я досхочу.

З собою брала мене в ніжну казку.

У снах із нею я кудись лечу,

Збираю листя золоте у в'язку.

А вранці п'ємо каву запашну,

Розказуємо всі свої секрети,

Пісні тихо наспівуєм в саду.

Складає осінь все нові куплети.

То про любов напише й про красу,

То щось сумне наспівує по нотах.

Пісні її з собою понесу,

Коли впаде сніг перший на ворота.

Коли закружить з вітром заметіль,

Мороз признається зимі в коханні.

Пісні тоді полинуть звідусіль,

Немов листочки осені останні.

Оксана Козак

10.11.2023