***

🍁🏵️ А завтра листопа́д, злітати листя буде,

Бо і пора. Та й вже воно летить.

І кутатись тепліше будуть люди,

Бо у повітрі дуже холоди́ть.

Тож осінь до зими вже повернула,

Поменшало і сонечка, й тепла.

А землю всю у листя загорнула,

Щоб трохи більш захищена була.

От жовтень тихо з нами попрощався

Та з клином журавлиним відлетів.

І хоч він гарно й рясно заквітча́вся,

Та час його уже сьогодні сплив.

А квіти він зали́шив листопа́ду,

Щоб на землі так чорно не було́.

Вони в життя людей внесуть розраду

І віддадуть останнє їм тепло́.

Й свою красу, надію, сподівання,

Щоб тихий сум не кра́яв їм серця́.

Тож квіти усміхну́ться на світанні

І будуть вірні людям до кінця,

Аж поки не поб’є їм пелюсто́чки

Мороз вночі і не покриє сніг.

Ще квітів цілі острівці й рядо́чки,

Але такий нестримний часу біг…

(Надія Красоткіна)