Вітаю Вас, любі читачі!!! Сьогодні ми розглянемо важливу складову педагогічної техніки – уміння вербальної взаємодії. Сюди ми відносимо володіння технікою мовлення та комунікативними якостями мовлення.
Мовлення педагога може бути бездоганним щодо граматики, вимови, наголошування слів і одночасно безпорадним, незв'язним, неекономним, нудним і навіть нестерпним.
Монотонна мова, як і надто гучна, стомлює дітей, швидкий темпоритм не дозволяє вникнути в суть сказаного, знищує інтерес до почутого, неправильна інтонація насторожує. Обов’язковою передумовою ефективності професійного мовлення педагога є володіння його технікою. Для того, щоб правильно користуватися мовою як засобом спілкування з вихованцями, засобом їх навчання і виховання, вихователь повинен оволодіти комплексом навичок у мовленнєвому диханні, голосоутворенні та дикції – складовими техніки мовлення.
Під технікою мовлення розуміють сукупність умінь і навичок, з допомогою яких реалізується мова в конкретній ситуації спілкування.
До комунікативних якостей мовлення, якими необхідно володіти вихователеві дитячого садка, ми відносимо правильність, виразність, ясність, точність, стислість, доцільність та пестливість.
Чітке визначення цих мовленнєвих якостей подано Г.М.Сагач:
Правильність – це володіння нормами літературної мови (орфоепічними, орфографічними, граматичними, лексичними).
Виразність – це така комунікативна якість, завдяки якій здійснюється вплив на емоції, на почуття аудиторії.
Ясність – така комунікативна якість, що забезпечує адекватне розуміння сказаного (без деформацій), не вимагаючи від співрозмовника особливих зусиль при сприйнятті.
Точність – це комунікативна якість мовлення, що виявляється у використанні слів у повній відповідності до їх мовного значення.
Стислість – це так комунікативна якість мовлення, що виявляється у відборі мовних засобів для вираження головної думки, тези, тобто стислість формує уміння говорити суттєво.
Доцільність – це організація мовних засобів, що зумовлює відповідність мовлення цілям та умовам спілкування.
Пестливість, за визначенням І.О.Луценко, – це така комунікативна якість мовлення, що виявляється у використанні педагогом лагідних звертань до дитини, уживання слів з пестливо-зменшувальними суфіксами.
Перша група умінь педагогічної техніки вихователя є основою для успішного функціонування умінь другої групи – психолого-педагогічних, фахово-методичних, спеціальних, творчих. Саме ця група вмінь визначає специфіку педагогічної техніки вихователя закладу дошкільної освіти, робить її відмінною від техніки вчителя.
