Ще одна складова педагогічної техніки – уміння вербальної взаємодії. До них ми відносимо володіння технікою мовлення та комунікативними якостями мовлення.
"Заговори, щоб я тебе побачив" (Сократ)
Казочка "Незвичайні пригоди білочки і ромашки"
Жила була в одному чарівному лісі білочка Рижуля. Вона була гарненька, проворненька, пухнаста, спритна. Більшу частину свого життя проводила на розмовляючому дереві у дуплі.
Однак, одного разу вирішила спуститися на землю. Там на травичці побачила скромну, начебто зовсім простеньку, але незрівнянну квіточку. Кругла серединка якої радує око яскраво-жовтим кольором. А прямі пелюсточки, які оточують її по колу, біленькі та ніжні-ніжні. Це була ромашка. Вона, неначе маленьке сонечко привітно усміхалася до білочки.
З цього часу вони подружилися і кожний новий день проводили разом.
Раптом ближче до полудня, коли сонечко дуже припікало білочка захотіла пити і взявши ромашку пішла до річки. Нахилившись до водички, вона не помітила, як квіточка упала і попливла. Налякавшись, Рижуля, побігла по допомогу. А у цей час в лісі проходив зайчик і вирішив допомогти. Вони сівши в парасольку попливли по річечці.
Наздогнали ромашку і дістали з водички. Білочка була безмежно рада, що вони знову разом. Подякувавши за все зайчику, пішла стежкою.
На галявині біля кущика з суницею зустріли ведмедика. Маленький плакав, бо заблукав. Білочка з ромашкою порадились і вирішили допомогти. Але звірятка не знали, де будиночок ведмедика.
Подумали і вирішили піти попросити допомоги у старого ворона, який жив серед лісу на старому дубі. Ворон уважно вислухав маленьких друзів і сказав : «Знаю, де проживає сім’я ведмедів. Йдіть вздовж лісу від однієї сосни до другої, а за третьою на великій галявині буде будиночок ведмедів».
Друзі дуже зраділи мудрій пораді і переганяючи одні одних побігли поміж сосни. Вибігши на галявину, вони побачили хатинку ведмедів. Під хатинкою на пеньочку сиділа мама ведмедиха і гірко плакала. Побачивши свого синочка, вона міцно обняла його і розцілувала. А друзів в подяку пригостила малиною.
Сонечко заходило, звірятка попрощавшись пішли додому.
З думкою, що завтра знову зустрінуться і підуть по лісі допомагати, а також виручати з біди інших звірят.
Ось і казочці кінець, а хто слухав молодець!
