Увага в навчальному процесі є одним з головних психологічних факторів, що впливають на успішність навчальної діяльності молодших школярів. Увага – це особлива форма психічної активності, спрямованість та зосередженість на будь-якої діяльності. Увага займає особливе положення у системі психологічних феноменів завдяки тому, що не виступає як самостійний процес, а є динамічною складовою всіх психічних процесів. Увага забезпечує вдосконаленість інших психічних процесів. Тому її розвиток в значній мірі обумовлює ефективність функціонування всій пізнавальної сфери.
Психологу постійно доводиться чути скарги вчителів і батьків на неуважність, незібраність, відволікання дітей молодшого шкільного віку. На початок навчання їх увага дійсно ще слабо організована, має невеликий об'єм, погано розподілена, нестійка, що багато в чому пояснюється недостатньою зрілістю нейрофізіологічних механізмів, що забезпечують процеси уваги.
Впродовж молодшого шкільного віку в розвитку уваги відбуваються істотні зміни, йде інтенсивний розвиток всіх його властивостей: збільшується об'єм уваги, підвищується його стійкість, розвиваються навики переключення і розподілу.
Одним з центральних новоутворень молодшого шкільного віку є якісно новий рівень розвитку довільної регуляції поведінки та діяльності. Забезпечення можливості результативного переходу уваги від зовнішньої регуляції до саморегуляції є основним завданням у цьому віці.
Урахування особливостей уваги допомагає організації поведінки дитини. За умов правильної побудови навчального процесу учень вчиться самостійно управляти поведінкою і увагою. Це дуже важливо для розвитку пізнавальної сфери дитини. Добре розвинені властивості уваги і його організованість є чинниками, що безпосередньо визначають успішність навчання в молодшому шкільному віці. Як правило, успішні школярі мають кращі показники розвитку уваги.
Перетворення пізнавальної сфери, що відбуваються в молодшому шкільному віці, мають надзвичайно важливе значення для подальшого повноцінного розвитку психіки. У багатьох дітей до кінця молодшого шкільного віку має місце недостатня сформованість довільної уваги, довільної пам'яті, здібності до регуляції розумових дій. Істинний їх розвиток підміняється засвоєнням стереотипних способів дії в стандартних умовах. Виходячи з цього, перед психологом, що працює з учнями молодших класів, дуже часто постає задача цілеспрямованого розвитку пізнавальних процесів дітей.
Однак у системі початкового навчання процес розвитку уваги нерідко протікає стихійно. У багатьох дітей до кінця молодшого шкільного віку має місце недостатня сформованість довільної уваги. Дійсний її розвиток підміняється засвоєнням стереотипних способів дії в стандартних умовах. Виходячи з цього, перед психологом, що працює з учнями молодших класів, дуже часто постає задача цілеспрямованого розвитку довільної уваги.
