Сьогодні ви дізнаєтеся про виготовлення дитячих іграшок, їх походження, їхнє завдання і призначення. Українська народна іграшка має надзвичайно багату історію, що розпочинається у сиву давнину. Вона поєднала в собі усе: життя і побут народу, звичаї та традиції, обряди та ритуали. Іграшки не виникали просто так, а творилися майстрами для вираження повсякденного життя. Як правило, іграшка мала бути для малюка не лише цікавою забавкою, а ще й допомагати йому розвиватися та активно пізнавати навколишній світ.
На території України найдавніші прототипи іграшки виявлені в с. Мезин Коропського району Чернігівської області. Це були фігурки пташок, вовка чи собаки, виготовлені з мамонтового бивня приблизно 25 тис. років тому. У могильнику на території Львівської області археологи знайшли порожнисті фігурки пташок, що згодом трансформувалися в іграшки-свищики. Дитячі іграшки давніх слов'ян (дерев'яні коники, качечки) знайдено під час розкопок на Наддніпрянщині. Датовані вони приблизно X — початком XII ст. У той час були і так звані технічні іграшки: луки, дзиґи.У дохристиянський період іграшки переважно зображали священних тварин, птахів, нтастичних істот, що свідчить про зв'язок міфологією. У другій половині XVIII ст.на ярмарках розпочалося виробництво іграшок на продаж. Жодний ярмарок не обходився без глиняних коників, баранчиків, півників, ляльок, які були розписані орнаментом, прикрашені кольоровою глиною. Серед іграшок Наддніпрянщини кінця XIX ст. — дерев'яні кухлі для набирання рідини, дерев'яні ляльки, маленькі моделі побутових речей (іграшкові товкачики, тачівки, рублі, дзиґи, вітрячки та ін. Популярними були механічні забавки з руховими елементами — вирізані фігурки попарно з'єднаних планками ведмедів, ковалів, ткачів; Матеріали для виготовлення іграшки були різноманітними. Майстрували з усього, що було у природі: з глина, тканини, тіста, сиру!, соломи, ялинових шишок, дерева тощо.
Особливе місце займає перша іграшка дитини - лялька-мотанка, яку дарують нареченим до весілля , що мала бути оберегом для молодої сім’ї, а особливо для жінки-матері. Такі ляльки виготовлялися із клаптиків тканини з особливою любов'ю, але є ляльки із соломи. Вони вражають своєю специфікою. Найперше це техніка. Зазвичай такі ляльки носили ритуальний характер, про це свідчить той факт, що зі соломи найчастіше виготовляли янголів.
Наступним різновидом української народної іграшки є глиняні фігурки. Зазвичай такі фігурки виготовлялися дружиною та дітьми гончара. Вони не тільки прикрашали оселю, але й символізували господарку українського селянина: коники, баранці, півники. Найчастіше з глини виготовляли свищики, улюблену забавку хлопчиків.
Особливою обрядовістю була наділена іграшка з тіста. Вона не тільки смачна, але й ще допомагає виявити творчу сторону її автора. Фігурки були найрізноманітніші, але найпопулярнішими були іграшки, які виготовлялися до календарно-обрядових свят.
Про українську народну іграшку можна говорити багато, її значення та роль у процесі виховання маленького українця завжди була, є і буде визначальною. Все, що треба для її виготовлення є навколо нас і воно своє, рідне і нічим незамінне.
Щоб дізнатися більше, пропоную переглянути дуже цікаве пізнавальне відео, будь ласка, перейдіть за посиланням:
