Так багато завжди думок рояться в голові: одна поперед одну, клубочаться, розштовхують свідомість, іноді кричать, пнуться на поверхню, лиш би залишатися у центрі уваги. І аж раптом прозріння: усе вершиться тут і зараз, з Божого умислу, а думки - це те, що було, але не те, що сьогодні, зараз, потім, бо та єдина, правильна, зараз уже вершить дію, її послано всевишнім, і ти йдеш за її велінням, ти далі ідеш, життя чекає...
Стрічка блогів
