Доброго дня, дорогі діти. Пропоную розглянути сьогодні тему заняття "Український віночок- символ життя, долі".
Сплетений із пахучих трав та ніжних квітів, прикрашений барвистими стрічками і наділений магічним змістом, український вінок — один з найдавніших символів нашої країни.
Наші предки були впевнені, що українські віночки наділені великою магічною силою і вони можуть вплинути на наше майбутнє і управляти нашим сьогоденням.
Український вінок з давніх часів був обов'язковим елементом на додаток до національного українського костюма. Він вважався символом довговічної любові і нескінченності роду. Для українки вінок символізував дівочу красу і честь. Наші давні предки вважали, що навколишній світ вони сприймають саме головою і можуть на нього вплинути. Тому одягаючи різні головні убори, в тому числі й українські вінки, намагалися захистити себе від зурочення та інших чар і прокльонів людей зі «злим оком».
Особливо цінним оберегом в Україні був і є український віночок. Вінок - це не тільки краса, він захищав від пристріту і всякої нечистої сили, його називали ще в народі «знахарем душі». Також наш український вінок має надзвичайну силу, бо знімає біль і вберігає від тілесних ран і від ран душевних, а також береже силу. Згідно легенди, вінок треба було берегти, бо втрата вінка символізувала біду і великий сором.
Українські віночки залишали на горищах і на деревах, щоб уберегтися від блискавок, залишали під першим снопом для збільшення подальшого врожаю, підкладали в гнізда до квочки, клали в колиску новонародженої дитини, ховали під одяг, щоб захиститися від відьом, а ще вішали в полях і на городі. Існувало повір'я про те, що прибиті на дверях українські вінки дарують всій родині міцне здоров'я на весь рік.
Дівчата вмивалися водицею з мокрого віночка для ясної краси і міцного здоров'я. А чоловікам українські віночки давали як оберіг в тому випадку якщо вони йшли з дому на війну. Вінок, сплетений із штучних квіток і ниток часто одягали на капелюх нареченому – щоб оберігав від наврочення. В процесі плетіння вінка-оберега на любов, багатство, щастя і дітородіння в український вінок вплітали цибулю і часник, стрічки і персні, хлібне колосся та солодощі, а також особливі трави – "чарзілля".
Кожному вікові свій жіночий український вінок
Етнографи виділяють більше 70 різновидів українського вінка. Їх поділяють на вікові, обрядові, ритуальні та магічні. Вікові віночки плели відповідно до віку дівчинки, дівчини чи жінки.
Український віночок для дівчинки на 3 роки
Коли дівчинці виповнювалося три рочки, мама плела їй перший український віночок з чорнобривців, незабудок, ромашок і барвінку. Кожна з квіток мала лікувальні властивості для діток: чорнобривці захищали від головного болю, барвінок і незабудки розвивали хороший зір, а ромашка заспокоювала серце. А ще ромашка додавалася у вінок для того, щоб донька мала ясний розум, чисті думки і берегла честь.
Український віночок для дівчинки на 4 і 5 років
Коли дівчинці виповнювалося рівно чотири роки, то їй плели інший український вінок, в основі якого були незабудки, ромашки, чорнобривці та барвінок, а ще в нього вплітався безсмертник, листя багульника та яблуні.
Український вінок для дівчинки на 6 років
А коли дівчинці виповнювалося рівно шість років, то в український віночок вже можна було доплітати мак, який забезпечував хороший здоровий сон і зберігав розум. Також у вінок для дівчинки шести років уплітали волошки.
Український вінок для дівчинки на 7 років
Для семирічної дівчинки сплітали український вінок з семи різних квіток: незабудки, волошки, ромашки, чорнобривців, маку, безсмертника та барвінку, додаючи цвіт яблуні.
Український віночок для дівчинки на 8+ років
Для дівчинки, якій є 8 років плели український віночок з волошок і ромашок, і вже можна було вплітати будь-які квіти додатково.
Українські вінки для дівчаток на 13 років і старше
З цього віку вже всі традиційні вінки мають назви і значення, так само в кожен вид українського вінка вплітаються певні квіточки.
Історія віночка
Оспіваний у піснях та оповитий легендами, український вінок має багатовікову історію. Вперше про вінок згадується за часів шумерської культури — ХІІ-ІІІ ст. до н.е.
Нащадки шумерів, представники культури шнурової кераміки, залишили наступним поколінням чимало символів, серед яких міфічний знак богині Інанни — Іштар, що означає «ясне небо». Складається він з вінка — кола і вплетеної в нього стрічки, що створює два кінці, а також із шестипроменевої зірки в центрі.
У часи Античності вінок вважали символом щастя і таланту. Ним увінчували переможців, під час проголошення промов його вдягали оратори, ним прикрашали священні предмети. Був вінок і символом скорботи.
Наші предки розуміли, що основна частина тіла людини, якою вона розуміє світ і впливає на нього, — це голова, тож створювали для неї вінки-обереги, які берегли від зурочень та недобрих чар. Не дивно, що на стародавніх зображеннях жінки-Богині вона у головному уборі з квітів, трав, зілля та віття.
Цікаво, що в різних регіонах України вінок називали по-різному: на Поділлі — коробуля, лубок, на Чернігівщині — теремок, на Гуцульщині — плетінь, косиця, на Переяславщині — гібалка тощо. Існували й загальнослов’янські назви —вінок, вянок, перев’язка, чільце.
Поропоную переглянути відео Український віночок
https://www.youtube.com/watch?v=fNqI1C30H3c
"Український віночок"
Презентація на тему "Краса українського віночка"
https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-na-temu-krasa-ukrainskoho-vinochka-563728.html
З давніх-давен вінок був книгою душі молодої дівчини: мовою квітів вона висловлювала свої почуття, виражала душевний стан і «розповідала» про події, що відбулися у її житті.
Квіти-символи, які традиційно вплітають у вінок:
мак — квітка мрій, символ родючості, краси та молодості;
цвіт вишні та яблуні — материнська любов та відданість;
ромашка — символ ніжності, вірності і кохання;
соняшник — символ відданості й вірності;
м’ята — оберіг дитини та її здоров’я;
волошки у віночку — символ людяності;
ружа, мальва і півонія — символи віри, надії, любові;
материнка — символ материнської любові;
калина — краса та дівоча врода;
лілея — дівочі чари, чистота, цнота;
дев’ятисил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я;
безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки і рани;
хміль — гнучкість і розум;
польовий дзвіночок — символ вдячності.
Для надання віночку особливої магічної сили, у нього вплітали полин — найголовнішу з трав, буркун зілля— символ вірності та листя дуба — символ хоробрості та сили. Проте найміцнішим оберегом був і лишається барвінок, що символізує безсмертя людської душі, є зіллям кохання та дівочої вроди.
Ходили чутки, що варто лише юнакові та дівчині з’їсти листочок барвінку, як між ними раптово спалахне палке кохання.
А от «нечисте» зілля — вовчі ягоди, папороть, дурман — вплітати у вінок категорично заборонялося. Неприйнятною вважалась під час плетіння вінків і присутність хлопців.
Найпочесніше місце у віночку належало деревію.
Ось ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують одну велику квітку. Коли квіти відцвітають вітер, розносить насіння далеко-далеко. Та хоч би де проросла ця рослина, вона завжди квітне. Тому вплітали її в віночок як символ нескореності. А може, хтось знає, які ще квіти тут є? Так, правильно, це барвінок.
Хрещатий барвінок,
Зелена земля,
Ця квітка блакитна —
Символ життя.
Третя квітка - безсмертник. Він дарує здоров’я роду людському, і ранки він загоює.
Безсмертник дає здоров’я людям,
І з нього відвари роблять,
Щоб діток напувать,
Ці квіти скрізь пізнаєш —
Вони ростуть повсюди
І нам допомагають
Всіх хворих лікувать.
А це коричневі із жовтогарячим відтінком квіти чорнобривців.
Чорнобривці допомагали позбутися болю голови.
Коло хати в бабусі ростуть
Духмяні гарні малі чорнобривці.
По-своєму квіточки гарно цвітуть
І радують цвітом навкруг.
А це — тендітна синьоока незабудка: допомагає розвивати зір.
Ту дівчину синьооку
Завжди стрінеш край потоку.
В неї ніжки вмиті в росах,
В неї небо сяє в косах.
Український віночок Символіка квітів та стрічок
Восени, коли різнотрав’я відцвітало, вінки плели із золотавого листя, а взимку — зі штучних або воскових квітів. Останні плели здебільшого черниці при монастирях і продавали на київських базарах. Штучні вінки було прийнято купувати до шлюбу в якості весільних. Іноді квіти у такому вінку переплітали зеленим барвінком та додавали пташине пір’я.
Прислів’я про віночок:
• Гарний віночок — краса дівчини;
• Віночок на голові для здоров’я;
• У віночку калина — гарна дівчина;
• Який віночок — такий голосочок.
Надзвичайно цікавими є відбір, поєднання кольорів та розташування стрічок у віночку. Заквітчану голову молодої дівчини могли прикрашати стрічки 12-ти кольорів. Кожен з них служив красуні лікарем і оберегом, захищав волосся від злих очей.
Стрічки підбирали за довжиною волосся дівчини і робили їх ледь довшими за косу, аби сховати її серед барвистих кольорів.
У центрі вінка зав’язували світло-коричневу стрічку. Вона символізувала землю-годувальницю. По обидва боки першої стрічки зав’язували жовті — символ ясного сонечка. Далі — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість. А тоді — блакитні та сині — символи неба і води, що наділяють силою та міцним здоров’ям. Потім йшла жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — щирість, рожева — символ благополуччя та достатку. Кожна стрічка на віночку, як і квітка, має своє значення.
Якщо віночок прикрашали маки, дівчата оздоблювали його червоною стрічкою — символом магічності та печалі.
Білі стрічки зав’язували на вінок, лише коли вони були вишиті: на одній — сонце, на другій — місяць. Чисту стрічку вплітати у вінок було не прийнято, адже така означала тугу за померлими.
Косу та вінок сироти прикрашали блакитні стрічки. Перехожі обдаровували її хлібом та грошима, бажали щастя і добробуту. На знак вдячності сирота дарувала милосердним добродіям стрічку зі свого вінка.
Стрічки ув’язували так, щоб вони були довші за косу. Вважалося, що вони оберігають її від злого ока.
Види українських вінків
Розмаїття українських вінків просто вражає: магічні, звичаєві, ритуальні та вікові — разом більше 77 видів.
Уперше дівчинці плела вінок її матуся, коли малій виповнювалося три роки. Ненька сім днів купала віночок у вечірній росі, вплітала чорнобривці, ромашки, барвінок та незабудки, а по тому ховала до скрині. Одягали вінок на Спаса, простягаючи дівчатку яблучко, і примовляли: «Здоровому тілу — здоровий дух!»
А коли малечі виповнювалося чотири, їй плели особливий вінок: усі пелюстки вплетених у нього квітів розсікали, оздоблюючи вінок листям яблуні, багна та безсмертником.
Дівчинці шести років плели вінок з волошок та маків, щоб оберігали сон та стерегли думки. Семирічним дівчатам вплітали у вінок квіти яблуні. «Мати-яблуне, дядино моя, не жалій здоров’я і долі дитині,» — урочисто промовляв батько, торкаючись вінком голови донечки.
Дівчатка старші 13 років плели віночки кохання. Традиційно їх прикрашали ромашки, вусики хмелю, цвіт вишні та яблуні. Спереду вінок оздоблювали розкішним гроном калини. А от засватана дівчина одягала вінок з барвінку, шавлії, м’яти й інших лікарських трав.
Весільний вінок був призначений захищати дівчину від злих очей та виготовлявся з барвінку, рути, шавлії, ружі тощо. Іноді, щоб посилити захисну функцію вінка, листочки барвінку змащували часником та медом, а у вінок доплітали перець, червоні нитки, цибулю, монети, овес.
Коли дівчині не щастило у коханні, вона плела вінок надії — з польових маків та волошок. Іноді такий вінок дарувався несміливому хлопцю у якості освідчення. Вінок відданості плели з волошок та любистку. Козак брав його з собою в дорогу і вже напевне знав: удома його люблять і чекають.
На жнива виплітався вінок із збіжжя. Найчастіше честь нести такий вінок до села випадала молодій, працьовитій дівчині, котра от-от мала вийти заміж.
Традиції плетіння українського вінка сягають глибокої давнини. Яким би не був привід створення цього барвистого оберегу, його завжди виплітали з особливою дбайливістю і трепетом, адже в основі українського вінка — любов до природи, шана до рідної землі.
Література
https://dyvys.info/2019/10/06/istoriya-ukrayinskogo-vinka-vydy-ta-shho-symvolizuye/
