Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Інтелектуальна власність у професійній діяльності педагога: розбір практичних кейсів
»
Взяти участь Всі події
Опубліковано 4 жовтня 2022 о 14:44
0 0

Тема: Українська пісня.

Українська пісня – це геніальна

поетична біографія українського народу.

О. Довженко

Яке ж це диво дивне – народна пісня! І яку владну силу таїть вона в собі!

Серце сповняється гордістю за нашу славну Україну, за її героїчне минуле, за наш талановитий і мудрий народ, що створив таку незвичайну красу.

Пісні, які склав народ і передають із вуст в уста називають народними. Український народ створив понад 200 тисяч пісень.

Минають віки, змінюються суспільні устрої, на зміну одним поколінням приходять інші – і у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається та через століття проносить свій первісний чар, свою нев’янучу мудрість.

Пісня – це голос душі народу, поетичний вияв його працелюбної і співучої вдачі, образне втілення його історії, моралі, мрій і прагнень.

Вона така ж нездоланна й безсмертна, як і той народ, що її породив.

Зароджувалась пісня у праці і в забавах, у календарних обрядах та ритуальних дійствах наших далеких предків. Була вона з козаками і в звитяжних походах, і в турецькому полоні, і на жалібних тризнах, ночувала при чумацьких вогнищах під високими зорями, тамувала біль розлуки, берегла золоту нить пам’яті, ставала світочем віри й надії, обстоювала правду, чистоту і людяність, була букварем і академією. Вона, як мати-берегиня, стояла на сторожі тих заповідних джерел, що нині живлять наше національне відродження.

Коли саме народжувалися наші пісенні перлини ми не знаємо. Лише деякі, пов’язані з певними іменами та історичними подіями, можна більш-менш датувати. А календарні, обрядові і особливо ті, що розповідають про життя звірів, птахів, рослин, сягають, певно, своїм корінням у часи Київської Русі або й ще глибше – у сиву праслов’янську давнину.

Імена тих давніх піснярів, які створювали українські народні пісні, ми не знаємо, хоч кожна пісня мала спочатку якогось конкретного автора слів і музики. Це вже потім кожен до чужого додавав своє ще краще. Лише з XVII – XVIII століть доходять до нас окремі імена. У сузір’ї найславніших – легендарна Маруся Чурай, Семен Климовський, Остап Вересай, Явдоха Зуїха та багато інших наших обдарованих предків, які так і залишилися безіменними.

Красу і силу народної пісні глибоко розуміли визначні діячі нашої літератури і мистецтва. Саме з піснею, з кобзарською думою пов’язував Тарас Шевченко безсмертя народного генія і славу рідної землі:

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не згине…

От де, люде, наша слава,

Слава Україні!

Для Великого Кобзаря народна пісня була школою мудрості і правди, живою історією Батьківщини, незрадливою і щирою порадницею у житті й творчості. Не випадково і народ відповів йому такою ж вірністю й любов’ю, підхопивши на крила мелодій багато віршів поета і зробивши їх своїми улюбленими піснями.

Невтомними збирачами, дослідниками, популяризаторами народних пісень були Іван Котляревський, Юрій Федькович, Іван Франко, Леся Українка, пізніше – Павло Тичина, Максим Рильський, Михайло Стельмах, а в наш час Софія Грица, Степан Пушик, Галина Верховинець, Анатолій Авдієвський, Танасій Колотило та багато інших шанувальників народного слова, народної пісні.

І ось вони йдуть до людей, і вже линуть щемливо-тужливі мелодії, оживає історія рідної землі, рідного народу – волелюбного й нескореного, і ведуть нас чарівними стежками в дивовижний світ пісенної творчості.

Українські народні пісні – це частка української музичної культури, духовне багатство українського народу, справжній його скарб. Вони є виразом душі народу, його баченням довколишнього світу, відображенням подій, що відбувалися віками. В піснях народ оспівав свою історію. І в них, ніби в музичному літопису, збереглася вона для нас, наступних поколінь.

Народна пісенна культура відбивала в музично-поетичних образах суспільно важливі події, повсякденне життя трударів, їхні звичаї, а також багатий почуттями внутрішній світ людини. Народ створював пісні протягом віків. Йшов час, вони розвивались, перетворювались, перероджувались, оновлювались.

Українські народні пісні дуже різноманітні за жанрами (від французького слова, що означає різновид): історичні, козацькі, обжинкові, жниварські, календарні, обрядові, колискові, алегоричні, весільні, чумацькі, рекрутські, жартівливі, філософські та ін.

Найдавніші з них пов’язані з землеробським календарем, обрядами. Ці пісні зародилися ще в дохристиянські часи. Їх називають обрядовими або календарно-обрядовими. Вони пов’язані з порами року – колядки та щедрівки (зима), веснянки та гаївки (весна), купальські (літо) й обжинкові (осінь).

У XV – XVI століттях формуються нові пісенні жанри – думи та історичні пісні. Вони виникли під впливом боротьби українського народу з татарами, турками, а також польською шляхтою.

Ліричні, жартівливі і танцювальні пісні з’являються приблизно у XVI столітті. В них передано особисті почуття людини – кохання, розпач, радість, жаль, оспівано красу людської душі.

Народна пісня в період Київської Русі і в наступні епохи розвивалась паралельно з професіональною літературою і музикою. Дослідники народної пісні (або фольклористи) знаходять навіть зв’язки колядок з літературною пам’яткою XІІ століття – «Слово о полку Ігоревім». А ліричні, жартівливі й танцювальні народні пісні вплинули на поезію й музику XVIІ – XIX століть. Видатні українські поети Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Тарас Шевченко, а також композитори Микола Дилецький, Артем Ведель, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський, Микола Лисенко, Микола Леонтович, Яків Степовий, Кирило Стеценко любили й цінували фольклор. Їх талант виріс на народній творчості.

У XVIІІ столітті народжується новий жанр – пісня-романс. Вона розквітає у XІX – на початку XX століття.

Науковий запис українських народних пісень починається тільки з XІX століття. Це збірники пісень М. Максимовича, О. Рубця, С. Людкевича, Є. Ліньової, І. Колеси, К. Квітки та ін. Понад 600 народних пісень зібрав М. Лисенко. Прекрасні обробки українських народних пісень створив М. Леонтович.

Сучасні українські композитори теж приділяють особливу увагу українським народним пісням, створюючи яскраві естрадні обробки.

Музична гра "Веселий ритм"

https://www.youtube.com/watch?v=nqqItZ6wQRM

Музична гра "Спритні вареники" - на мелодію української пісні "У сусіда хата біла"

https://www.youtube.com/watch?v=fqfRN9PylYo

Найкращі українські пісні 2022

https://www.youtube.com/watch?v=5xxjRKjD9eM