Здорова і духовно розвинута людина щаслива, бо вона чудово почувається, здатна діставати задоволення від своєї праці, має змогу удосконалюватися, досягаючи молодості духу і внутрішньої краси.
Пропоную переглянути матеріал Ольги Анатоліївни Гонтової на сайті Всеосвіта.
Бути здоровим – природне прагнення людини. Здоров’я – це не тільки відсутність хвороб, а й фізичне, психічне і соціальне благополуччя.
Вчений-фізіолог Іван Павлов говорив: «Кожна людина – найвищий продукт земної природи, але для того, щоб отримати насолоду від скарбів природи, людина має бути здоровою, сильною, розумною».
Чинники, що формують, підтримують та зміцнюють здоров’я:
висока рухова активність;
чіткий режим дня;
спілкування з природою;
розумне використання свіжого повітря, води, сонця;
чисте повітря в приміщенні;
правильне харчування.
Все це ми з вами отримуємо при заняттях туризмом.
1. Гігієна як наука. Гігієна туриста (розповідь з елементами бесіди).
Що ж вивчає наука гігієна? Існує багато біологічних наук, які вивчають людський організм. Так анатоміявивчає будову організму і всіх його органів. Наука фізіологія вивчає функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, клітин тощо. Поряд із загальною фізіологією існують її окремі розділи, наприклад, фізіологія кровообігу, дитяча психологія, фізіологія спорту та ін. Медицина направлена на збереження і зміцнення здоров’я, попередження і лікування хвороб.
Гігієна,як і інші медичні науки, базується на знаннях будови і функцій людського організму. Вона вивчає вплив різних чинників навколишнього середовища і виробничої діяльності на організм людини, її здоров’я.
Термін «гігієна» походить від грецького hygieinos – цілющий, той, що приносить здоров’я.
Завдання гігієни – запобігання захворюванням, оздоровлення умов праці й побуту, охорони і оздоровлення навколишнього середовища.
Знання гігієни та застосування на практиці цих знань допомагає людині зміцнити свій організм, загартовувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці. Тому, як ми бачимо, туристу гігієна потрібна як нікому іншому. Це – і фізична культура і загартовування, самомасаж і самоконтроль туриста на маршруті, а також дотримання особистої гігієни та догляд за одягом і взуттям в поході.
Особиста гігієна
https://www.youtube.com/watch?v=wnPopflbJ8I
Ранкова гімнастика – важливий засіб оздоровлення. Проводиться всього 10-15 хвилин, але надає благодійний вплив на організм, включає в активну діяльність всі внутрішні органи і системи, а також сприяє виникненню бадьорого настрою на весь день.
При проведенні подорожі для зміцнення здоров’я і загартовування організму слід широко використовувати природні чинники. «Солнце, воздухи вода – наши лучшие друзья!» - так говорить відома приказка.
Загартовування організму – комплекс процедур, які підвищують протистояння організму до впливів несприятливих умов середовища. Загартовування захищає від простудних захворювань, поліпшує кровообіг, поліпшує розумову і фізичну працездатність. В цілому загартовування має оздоровче значення.
Основні правила загартовування – постійність і систематичність.
Найбільш сприятливе загартовування за допомогою повітря, повітряних ванн. Починати його слід з 20-30 хв. перебування в оголеному або напівоголеному вигляді в провітрюваному приміщенні, а потім на відкритому повітрі, в тіні приt +15-20 С. Щоденно треба збільшувати час на 10 хв., доводячи до двох годин.
Сонце – найбільш потужний і важливий чинник навколишнього середовища по способу його впливу на людський організм. Під дією сонячних променів гинуть на шкірі мікроби, утворюються речовини, що сприяють укріпленню кісток і зубів, підвищуються захисні сили організму проти інфекційних захворювань, збільшується фізична витривалість.
Найбільш сильну біологічну дію має ультрафіолетове проміння. Під час туристських походів збільшується можливість одержання енергії ультрафіолету, оскільки за містом в наслідок меншої запиленості повітря ультрафіолетова радіація діє значно інтенсивніше ніж у самому місті. А в горах на висоті 3 000 м, вона в 1,5 рази більша, ніж над рівнем моря.
Сонячні ванни слід приймати в першій половині дня. Поки на тілі не утвориться загар, тривалість ванн не повинна перевищувати 10-15 хвилин. Кожні 3-5 хвилин потрібно змінювати положення тіла, щоб сонце освітлювало то спину, то груди. Після перебування на сонці слід відпочити в тіні, бажано скупатись.
Зловживання сонячними променями призводить до різних розладів – розширення судин, підвищення температури тіла, опіки, сонячний і тепловий удари.
Купання – один із кращих засобів закалювання. Однак ним також не слід зловживати: часте купання (особливо у спекотну погоду) без достатнього відпочинку втомлює організм. Як правило, в день переходу в поході слід купатися не більше 2-х разів. В дні відпочинку потрібно купатись (в залежності від умов і самопочуття) по 2-3 рази. В прохолодну погоду можна користуватись повітряними ваннами і обтиранням.
Загартовування слід поєднувати з фізичними тренуваннями, що створює надійну тренованість людини, її здатність протистояти до несприятливих чинників середовища, підвищує її біологічні резерви.
Самомасаж – корисний, доступний для туриста засіб підвищення тонусу і відновлення працездатності втомлених м’язів. Перед самомасажем необхідно помитися, особливо простежити за чистотою рук. Для масажу слід обрати таке положення тіла, при якому відповідна група м’язів повинна бути максимально розслабленою. Існує декілька прийомів масажу – поглажування, розтирання, розминання, поплескування.
Самоконтроль – систематичне спостереження за вагою свого тіла, диханням, серцевою діяльністю, апетитом, сном, загальним самопочуттям. Спостереження треба проводити і при підготовці до походу, і під час походу. В поході самоконтроль допоможе туристу замітити ознаки початку перевтомлення, визначити темп пересування, правильне фізичне навантаження.
Презентація "Гігієна туриста"
