Доброго дня, дорогі вихованці. Діти, сьогодні ми з вами помандруємо у світ писанкарства. Пригадаємо що таке писанка, як вона з’явилася, як її виготовляють.
Людина здавна наносила на шкаралупу яєць чарівні магічні знаки, ще тоді, коли і писати не вміла, і були ті знаки малюнками – символами, в яких відображалися і подяка, і прохання – так почалися створюватися перші писанки, ще до народження Христа.
Наші пращури вірили, що писанки приносять добро, достаток, щастя, здоров’я та захищають людину від усього злого.
«Писанка - символ нашого життя»
https://www.slideshare.net/Savua/ss-61436032
Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно – прикладного мистецтва. Різні народи світу шанували яйце і мали свої традиції його возвеличення. Яйце прикрашали і в Давньому Єгипті, Греції, Римі, Стародавньому Китаї, навколо нього було створено безліч міфів, легенд індійськими племенами Північної і Південної Америки. Але українці найбільш виразно зуміли донести до нас свої уявлення про життя за допомогою писанки. В Україні на Івано – Франківщині в місті Коломиї стоїть музей писанки. За сприяння української діаспори в Канаді було споруджено пам’ятник писанці, його висота – 10м.
Віртуальна екскурсія в Музей писанкового розпису
https://www.facebook.com/livetsn/videos/433649913715526
У дохристиянські часи писанку розписували до свята весни, яке мало назву Великдень і святкувалося в Березні на рівнодення, а за християнства – до свята Воскресіння Ісуса Христа.
В давнину вважалося, що писанка – це не просто яйце, а й оберіг від злих сил, запорука щастя і добробуту. Правильно написана писанка вважалася могутнім універсальним талісманом, що оберігав людину. Написання писанок супроводжувалося певними обрядами. Впроваджувати довільні, нетрадиційні елементи не дозволялося так само, як не можна було змінювати слів молитви, тому що тоді писанка втрачає силу амулета.
Про виникнення писанок існує багато легенд та переказів. Послухаємо одну з легенд.
Легенда про писанку
Існує легенда, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, то з ран його потекла кров. Вона крапала на землю і перетворилась на червоні крашанки. А сльози Матері Божої, яка в цей час стояла під хрестом і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки, і кожна з них перетворювалась на чудову писанку.
Зібравши всі писанки та крашанки в хустку, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі. Прийшовши до Пілата, Мати Божа зомліла, а писанки з хустки розкотилися по всьому світові.
Існує багато легенд, які сповіщають про походження писанки. Кожне з оповідань красиве і правдиве. Ясно одне: традиції розписувати яйця йдуть в "сиву давнину". Саме на писанках до наших днів дійшли архаїчні уявлення про життя і смерті. Інформація, закодована в символах і знаках передавалася з рук в руки. Згідно з однією легендою, птахи були улюбленими створіннями Бога сонця, бо вони єдині, які могли наблизитися до нього. Люди не завжди мали змогу ловити птахів; проте вони могли дістати пташині яєчка, котрі вважали магічними символами бога-сонця.
Слово «писанка» походить від «писати», «писання». Для її виготовлення слід мати віск, писачок, фарбу. Наші предки готували фарбу із кори яблуні-дички, дуба, вільхи, з лушпиння цибулі, соняшника, зі звіробою, молодого барвінку, каштанового листя та інших природних складників. Колір також мав значення.
Червоний – колір життя, крові, дня, радості, любові.
Жовтий – символ місяця, зірок. Це колір хлібного лану, життя, тепла.
Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.
Синій – символ неба, простору, вітру, здоров’я.
Білий – чистота і невинність.
Бронзовий, коричневий – багата земля, її врожай, щедрість до людини.
Чорний – означав дух померлих, пам’ять про них, про своє коріння, негода, буря.
Вправа "Великодні писанки"
https://learningapps.org/display?v=pzuvr2f8a24
Презентація на тему: "Чарівний світ писанки"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-na-temu-charivniy-svit-pisanki-169200.html
Орнамент у писанках залежно від того, що на них зображено, є:
Рослинний;
Тваринний;
Геометричний;
Побутовий.
Ці орнаменти – не просто малюнки, а таємничі знаки-символи, якими наші предки спілкувалися з природою, всесвітом.
Безконечник чи кривулька – символ води та нескінченності на Землі.
Сонце – символ світла, тепла, життя.
Спіраль символізує змія, порядок і плин часу.
Блискавка є символом небесного вогню.
Грабельки символізують дощ.
Олень символізує довге життя та заможність.
Кінь – це сила і витривалість.
Сосонка є знаком земної рослинності.
Дерево життя символізує розвиток роду – батько, мати, дитина.
Богиня Берегиня – це володарка неба і всієї природи.
Готували писанки не тільки до Великодня, а й до інших свят:
на Стрітення – 14 лютого – три штуки з хрестами;
до Масляної – рожі, зірки (вісім кінців);
на Сорок Святих – 22 березня – 40 клинців;
на Благовіщення – 7 квітня – рослинні візерунки;
на свято Вербної неділі – гілка верби, усі візерунки;
на Великдень – усі візерунки;
на Провідну неділю – темні кольори;
на Вознесіння – зірки, сонце, дерева.
Кожний регіон України мав свої відповідні знаки-символи та кольори. В одних регіонах переважали рослинні орнаменти, в інших – геометричні, а в деяких поєднувалися рослинні з геометричними, чи тваринні з рослинними. В одних регіонах переважали світлі кольори, а в інших – темні, або поєднання світлих з темними.
В залежності від способу виготовлення писанки бувають:
крашанка – яйце зафарбоване в один колір;
дряпанка (шкрябанка, різьбянка) – це яйце з темною шкаралупою, на поверхні якого орнамент наноситься гострим предметом, продряпують малюнок;
крапанка – писанка з крапками одного чи кількох кольорів;
мальованка – яйце розмальоване фарбами за допомогою пензля;
восківка – бісерка – яйце покрите тонким шаром воску, в який втискається бісер;
писанка – яйце розписане за допомогою писачка та воску.
Література
