Тема "сексуальної освіти" тільки розпочала свою ходу в Україні та досі є одною з незручних моментів в освіті. Проте, сама тема існувала, існує і буде мати попит в майбутньому. Багато психологів, спілок і експертів проводять чимало активностей для того щоб руйнувати стереотипи на цю тему, допомагати уникати комплексів та сприймати себе.
Для школи це теж важливий аспект роботи. Разом з психологинею ми дискутували на тему "Психологія сексуальності" в рамках курсу Social Science.
Ми спиралися на досвід країн, які це впроваджують:
- Пропозиція батькам вирішити, чи допустити студента на це заняття чи ні. Таким чином, школа не включається в особливості виховання конкретної сім'ї;
- Загальна ідея розгляду цієї теми з наукової точки зору та через призму "фейк-чеккінг";
- Уникання формату лекції, більше спираючись на формат "Дискусійне питання". Викладачі модерують бесіду і намагаються забезпечувати безпечне середовище для висловлення думок, уникаючи осуду;
- Обов'язковий парний тендем викладачів за статтю, щоб хлопці і дівчата не відчували дискомфорту.
- Анонімний зворотній зв'язок.
Я радий, що цей експеримент, незважаючи на острах і хвилювання успішно відбувся. Дякуємо підтримці батьків та адміністрації школи.
Консультуючись з експертами, вивчаючі матеріали ми намагаємося змінити сумну статистику в Україні.
Адже і досі в суспільстві вирують стереотипи, які призводять до розповсюдження венеричних хвороб, підлітковою вагітності та комплексів у прийнятті власного тіла.
Може це маленький крок для освіти, але великий крок для суспільства.
Як вважаєте?