📍 Походження
Народився близько 1027 р.
Середній син Ярослава Мудрого та шведської принцеси Інгігерди.
Як і брати, отримав у спадок свій уділ: після смерті Ярослава (1054) — Чернігівське князівство.
⚔ Політична діяльність
1. Тріумвірат Ярославичів (1054–1073)
Після смерті Ярослава владу поділили три брати:
Ізяслав (старший) — Київ,
Святослав — Чернігів,
Всеволод — Переяслав.
Формально головним був Ізяслав, але всі важливі рішення приймалися спільно.
Разом боролися проти половців, печенігів, займалися упорядкуванням законів («Руська Правда» у розширеній редакції).
2. Битва на р. Альта (1068)
Руські князі (Ізяслав, Святослав, Всеволод) зазнали поразки від половців.
У Києві почалося повстання, і кияни вигнали Ізяслава.
Святослав не втручався напряму в конфлікт киян із братом, зберігши свої позиції.
3. Змова проти Ізяслава (1073)
У 1073 р. Святослав і Всеволод об’єдналися проти старшого брата.
Ізяслав був вигнаний з Києва, а Святослав став великим князем київським (1073–1076).
Таким чином, він порушив принцип старшинства, але здобув владу.
4. Правління у Києві (1073–1076)
Святослав продовжив укріплювати владу Київської Русі.
У цей період:
завершено створення «Руської Правди» в розширеній редакції (Правда Ярославичів),
активно вів боротьбу з половцями та іншими кочовиками,
підтримував зв’язки з Візантією та іншими державами.
5. Смерть (1076)
Святослав помер 27 грудня 1076 р. у Вишгороді.
Після його смерті Київ зайняв Всеволод, але вже наступного року повернувся Ізяслав.
🏛 Значення князювання Святослава Ярославича
Був одним із ключових учасників тріумвірату Ярославичів, який зберігав єдність Русі після смерті Ярослава Мудрого.
Став великим князем Київським (1073–1076) після усунення брата Ізяслава.
Його час правління відзначився відносною стабільністю і подальшим розвитком законодавства («Руська Правда»).
Його синів називали «Ольговичами» (від імені сина Олега), і вони вели запеклу боротьбу за владу на Русі в XII ст.
