Можна було б почати тут із патетичних слів про вчителя та урок відомих педагогів минулого і сучасності, із фрази «викладання – це мистецтво, а не ремесло» (не знаю, чия вона, але часто її присвоюють собі у своїх дописах чи методичних розробках різні педагоги). Ні, я зовсім не хочу когось зараз образити чи применшити значення, але зазвичай такий початок ніхто не читає, гортає, так само, як ми пришвидшуємо нудні сцени з якогось кінофільму. Тому почну з роздумів, а не відповідей.
Яким має бути сучасний урок? Щоб відповісти на це питання, потрібно поставити собі ще одне (а я впевнена, що кожен учитель ставив його перед собою хоч раз за всю свою кар’єру). А для кого цей урок? Це, на мою думку, головне питання. Поміркуймо: чим відрізняються уроки, які проводили 100 років тому, від сучасних. Так, звичайно, з’явилися нові методи, форми, змінився стиль викладання. Та перш за все змінилася за цей час людина, тобто наш слухач, учень. Ми повинні орієнтуватися при побудові сучасного уроку не на те, яким він має бути, а для кого він, яким є сучасний учень та які його потреби.
Читаючи багато дописів і коментарів учителів у соцмережах та блогах, зробила висновок: сучасний український педагог втомлений. Пандемія, ізоляція, опанування дистанційного навчання, війна… А ще багато курсів, конкурсів, вебінарів, тренінгів… Щоб точно вчитель став сучасним і все знав та вмів. Усе це добре, бо пам’ятаю, як я прийшла на роботу в школу і вечорами сиділа в книжках, читала журнали, фотографувала цікаві статті в читальних залах бібліотек. А зараз в учителів є повний доступ до будь-якої інформації. Важко навіть придумати тему якоїсь нової методичної розробки, бо все вже кимось було опрацьоване і є в інтернеті (тут згадала вірш Ліни Костенко про страшні слова, які «були уже чиїмись»). Але саме через цей інформаційний вибух учитель не має часу на головне – подумати, яким буде його завтрашній «сучасний» урок. «Залиште вчителя в спокої», – читаємо коментарі під дописами з новими курсами. Педагоги втомлені. І тому моя порада сучасним учителям буде така: навіть не намагайтесь. Не намагайтесь усе вивчити, в усьому розібратись і все знати. Це неможливо. Краще сконцентруйте свою увагу на ваших учнях, що для них сьогодні важливо, що вони хочуть почути від вас на уроці, де вони зможуть це застосувати в повсякденному житті. Сучасний учень хоче бачити свого вчителя веселим і позитивним (згідно з моїм опитуванням серед підлітків це було на першому місці). Не дозвольте емоційному та професійному вигоранню знищити вас. Це не зробить учителя сильнішим чи розумнішим, не загартує його, а повністю зруйнує бажання працювати у школі.
У наш час учителі дещо сміливіше підходять до побудови уроку, відмовляючись від традиційної його структури та жорсткої послідовності етапів. Тому сучасний урок – це «вільний» авторський урок. Свобода вчителя у виборі тих чи інших методів і форм дає кращі результати, більшу ефективність. Головне, щоб урок не перетворився на хаос. Його структуру завжди треба добре продумати та чітко усвідомлювати, яких цілей ви досягнете на ньому.
Дедалі більше уваги вчителі приділяють організації самостійної пізнавальної діяльності учнів, навчають учнів учитися. Тому сучасний урок – це наполеглива праця учня, а не лише педагога (який виступає тут більше координатором дій). Учитель – це не єдине джерело інформації. Не потрібно перетворювати урок на лекцію, на монолог (доведено, що це не ефективно), залучайте учнів до активної роботи, до обговорень та дискусій, хай вони самостійно знайдуть рішення тої чи іншої проблеми.
Сьогодні на уроці важливим є формування ключових компетентностей. Тому сучасний урок вчить учнів застосовувати знання в будь-якій ситуації, бути успішними в житті, у різних його сферах. Не нагромадження знань, умінь і навичок є головним, а формування й розвиток здатності практично діяти, застосовувати індивідуальні техніки і досвід успішних дій у ситуаціях професійної діяльності та соціальної практики.
Сучасних дітей важко здивувати технічними засобами на уроці. Для них це норма. Інноваційними засобами це вже навіть складно назвати. Тому, безперечно, сучасний урок – це урок із використанням мультимедійних засобів. Для чого малювати плакати, схеми, купувати таблиці, якщо можна показати учням набагато більше ілюстративного матеріалу в презентації? А скільки цікавих завдань можна виконувати за допомогою технічних засобів. Такий урок динамічніший, цікавіший та ефективніший.
У центрі сучасного уроку – дитина. Тому сучасний урок – особистісно орієнтований урок. У центрі знаходиться особистість, її мотиви, цілі, потреби, неповторний психологічний склад. Емоційне налаштування учнів на позитивне сприйняття інформації є надважливим. Тому не нехтуйте цим на початковому етапі уроку. Створення ситуації успіху, підвищення самооцінки учня, його почуття впевненості в собі, власних здібностях – це все зробить урок найбільш результативним. Учителю завжди потрібно враховувати вікові особливості учнів, мати елементарні знання з дитячої психології, завжди залишатися людяним та доброзичливим, хоча й вимогливим і справедливим. Звичайно, бувають різні ситуації на уроці, особливо складно, коли в класі є учні, схильні до девіантної поведінки. Важко за таких умов створити позитивну атмосферу. Але якщо вам доводиться працювати з такими учнями, то пам’ятайте, вони теж діти і, можливо, таким чином вони показують, що їм потрібна допомога і підтримка. Є безліч матеріалів, присвячених цій темі, тому не буду на цьому зупинятися. Рекомендую ознайомитись, бо ці знання насамперед вам полегшать роботу. От думаю, не важливо, які унікальні знання хотів передати вчитель учневі на уроці, який він ерудований та креативний, якщо та дитина вийшла з класу зі сльозами на очах. Психологічний стан дитини на уроці є вкрай важливим для її мотивації, навчання та успішності в дорослому житті. Зрозуміла річ, що інколи вчитель теж виходить засмученим, ображеним та розчарованим (інколи роздратованим) з уроку, але це сигнал про те, що так далі не можна, щось потрібно змінювати, бо десь ви повернули сильно не туди. Учитель – дорослий, він може з цим розібратися, а дитина самостійно, без допомоги – ні.
Насамкінець зауважу, що «сучасність» уроку не в тому, щоб ганятися за оригінальністю, максимальною креативністю, прогресивністю, не у використанні мультимедійних засобів. Бо це все інколи перетворює його на виставу, а ще гірше, коли це вистава з одним актором, а всі інші присутні –мовчазні слухачі. Сучасний урок – це актуальний урок, ефективний, результативний, він відповідає інтересам, потребам і запитам дитини, батьків та суспільства.
І пам’ятайте, що сучасний урок – це не виклик для вас (такі назви статей я зустрічала в інтернеті), а це можливість зробити світ трохи кращим, це свобода дій і позитив від того, що творите ви самі. Адже саме вчителю сьогодні вирішувати, яким буде його сучасний урок.
