Вітаю вас!
Сьогодні ми будемо розглядати тему "Стилі виховання в дитячому садочку".
Стилі виховання — це матриці поведінки, що найчастіше використовуються особами, котрі виховують дітей, у спілкуванні з ними.
Залежно від індивідуально-психологічних якостей педагога виокремлюють такі стилі діяльності:
1. Демократичний стиль. За такого стилю педагогічної діяльності вчитель розглядає дитину як рівноправного партнера у спілкуванні, колегу у спільному пошуку знань. Педагог залучає учнів до прийняття рішень, бере до уваги їхні думки, заохочує самостійність суджень, зважає не лише на успішність, а й на особистісні якості вихованців. Методами впливу є спонукання до дії, порада, прохання. Дітиі при цьому завжди спокійні, задоволені своєю роботою, впевнені в собі. Вихователі-демократи багато працюють над собою, своїми психологічними вміннями. їх характеризує висока професійна стійкість, задоволеність своєю професією.
2. Авторитарний стиль. Вихователь, який є носієм цього стилю, вбачає в учневі об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправного партнера. Він одноосібно приймає рішення, встановлює жорсткий контроль за виконанням завдань, не обґрунтовує своїх дій перед вихованцями. Унаслідок цього діти стають пасивними, знижується їх самооцінка, що спричинює агресивність; їхні сили спрямовані на психологічний захист, а не на засвоєння знань і власний розвиток. Основними методами впливу авторитарних вихователів є наказ, повчання. Вони не задоволені професією, їм властива професійна нестійкість. Вихователь із цим стилем діяльності дбають насамперед про методичну культуру, у педагогічному колективі часто лідирують.
3. Ліберальний стиль. Вихователь із таким стилем роботи уникає ситуацій прийняття рішень, передає ініціативу дітям і колегам. Організацію і контроль діяльності учнів здійснює безсистемно, йому властиві нерішучість, вагання. У класі це зумовлює нестійкий мікроклімат, приховані конфлікти.
На основі переважного інтересу вихователя до керівництва певним видом діяльності Е. А. Панько виділяє наступні типи вихователів:
1. Ігровий - Вихователі цього типу виявляють інтерес до ігрової діяльності дітей і непогано володіють умінням управляти нею, їм властиво висока пізнавальна і творча активність, емоційна виразність, креативність.
2. дидактичний - Для вихователів характерна спрямованість на навчальну діяльність, в стосунках з дітьми переважає ділове спілкування.
3. художній - Вихователі проявляють особливу зацікавленість художньою діяльністю і прагнуть застосовувати цікаві методи і прийоми на заняттях з малювання, ліплення, аплікації, конструювання, музиці та ін. Нарівні з діловим налагоджують і особистісне спілкування з дітьми.
4. Формально-прогностичний - Вихователі характеризуються досить високою наполегливістю і відповідальністю у виконанні своїх професійних функцій, вимогливі у ставленні до дітей, батькам, колегам, але в своїх вимогах виходять насамперед із формально поставлених завдань, без урахування індивідуальних особливостей вихованців в конкретній ситуації; в загальній оцінці дітей походять, як правило, з показників побутової діяльності; вотношении з дітьми не виявляють чіткості, достатньої активності.
5. індиферентний - Вихователям такого типу властиво байдужість в роботі з дітьми, формальність у виконанні професійних обов'язків; при оцінці дітей виходять з характеристики їх поведінки в повсякденному житті, з показників їх побутової діяльності.
Залежно від характеру відносини вихователя до дітей виділяються наступні типи:
а) стійко-позитивний тип - Вихователі налагоджують з дітьми рівні, душевні відносини, ведуть себе щиро, тактовно; дають позитивні оцінки дітям, вміють стримувати негативні емоції та ін .;
б) нестійкий-позитивний тип - Вихователям властива ситуативність відносини при наявності загальної емоційно-позитивної спрямованості; характер діяльності, манера його поведінки, оцінка дітей залежать від настрою педагога, від обставин, що склалися;
в) пасивно-позитивний тип - Вихователі характеризуються невиразністю емоційно-позитивного спілкування з дітьми, тон розмови і поводження з вихованцями нерідко офіційні;
г) відкрито-негативний тип - Вихователі проявляють негативне ставлення до дітей, не люблять свою роботу, в поведінці дітей бачать тільки негативні вчинки, якості, ділять вихованців на улюблених і нелюбих, створюють в групі атмосферу недовіри, напруженості;
д) пасивно-негативний тип - Для вихователів характерна прихована негативна спрямованість педагогічної діяльності, показною її характер і байдуже ставлення до дітей і до своєї роботи
