Вітаю! Багато з нас задається питанням чи потрібно розвивати дитину у ранньому віці , тому давайте розглянемо плюси та мінуси.
Дитина – це найбільше щастя для батьків. Йому намагаються дати все найкраще, показати все найпрекрасніше і нагодувати найсмачнішим. Багато мам і тат з перших днів малюка вдаються до застосування методик раннього розвитку, бажаючи виростити маленького генія. А деякі, навпаки, вважають, що у дитини має бути безтурботне дитинство і його потрібно залишити в спокої. Хто з них має рацію? Давайте розбиратися. Зважимо всі «за» і «проти» застосування методик раннього розвитку дитини.
Плюси
Кожна дитина індивідуальна, тому до питання його виховання і розвитку варто підходити особливо обережно. Обумовлено це особливостями характеру і темпераменту. Одні малюки з цікавістю розглядають картинки, виконують логічні завдання, читають, складають пазли. А інші навпаки не бажають ні на хвилину зупинятися, бавлячись рухливими іграми і пустуючи. Щоб дитина дійсно була щасливою, варто при виборі методик і проведенні розвиваючих занять відштовхуватися від його настрою і особистих переваг.
Методики раннього розвитку дитини користуються такою великою популярністю не випадково. Адже переваги, які вони дають, вражають. Перелічимо основні з них:
Додаткове спілкування з дитиною. У світі високих технологій батьки все менше приділяють часу чаду. Заняття допомагає об’єднати сім’ю, посилити емоційний контакт, благотворно вплинути на розвиток психіки.
Отримання нової інформації. Дитині надають можливість дізнатися щось нове, цікаве. Розвиває мислення, пам’ять, уяву та інші важливі пізнавальні психічні процеси.
Розвиток мозку дитини. Заняття дає миттєвий результат. Адже тренування мозку відбувається в ігровій формі, що не напружує дитини, при цьому позитивно впливає на його розвиток.
Отримання нових навичок. Дитина вчиться застосовувати отримані знання на практиці, вона готує базу для подальшого серйозного навчання.
Навчання концентрації. Увага дитини зазвичай розсіяна, її концентрація набагато нижче, ніж у дорослого. Спеціальні методики допомагають розвивати посидючість «м’яким» шляхом, зацікавити, а не примушуючи.
Поліпшення самооцінки. Дитину хвалять за виконання завдання і старання, вона сама бачить свої досягнення і радіє їм, вчиться об’єктивно оцінювати можливості, мотивувати себе до дій.
Дозволяють побачити талант. Одна дитина відрізняється логічним мисленням, інша творчим підходом до справи, третя артистизмом, четверта неймовірною пам’яттю. Завдяки методикам раннього розвитку можна виявити прихований талант малюка, почати розвивати його з перших років життя.
Професійний, своєчасний підхід дає грандіозні результати. Дитина, з якою проводилися заняття з перших місяців життя, легше засвоює інформацію, домагається більших висот у кар’єрі.
Мінуси
Методики раннього розвитку до душі не всім. Але об’єктивних причин їх противники, як правило, не називають. Фахівці стверджують, що недоліки таких методик можуть проявитися лише в разі неправильного їх застосування. До них відносяться:
Гіперзацікавленість. Іноді, бажаючи побачити результат, батьки забувають про бажання дитини.Тоді він стає заручником «гри», в яку грають мама з татом.
Тимчасові витрати. Методики передбачають систематичне проведення занять з дитиною. Для цього потрібно чимало часу, яке є не у кожного.
Дитина не зацікавлена в тому, що з нею роблять. Так буває, коли батьки розпорошуються на все і відразу, абсолютно не звертаючи увагу на інтереси дитини. Вони починають застосовувати відразу всі методики раннього розвитку, про які практично нічого не знають. При цьому дитина залишається незацікавленою, їй не подобається те, що з нею роблять.
Потрібна хороша підготовка. Мало прочитати одну книгу або статтю про методики розвитку дитини. Важливо знати особливості дитячої психіки, мислення, фізіологічного розвитку, загальну і дошкільну педагогіку і т.д.
Підготовка до проведення заняття. Розвиток дитини здійснюється із застосуванням дидактичного матеріалу і технік.
Фінансові витрати. Матеріали для застосування методик з дитиною коштують не дешево.
Найважливіше правило у вихованні та навчанні дитини,відштовхуватися від його потреб. Не можна насильно змушувати виконувати завдання, проводити його під час хвороби дитини.
