Привіт ви потрапили на мій блог, сьогодні розповім вам про стилі виховання дошкільників, партнерські взаємодії педагога з дитиною, типи ставлення вихователя до дітей.
Стилі виховання — це матриці поведінки, що найчастіше використовуються особами, котрі виховують дітей, у спілкуванні з ними.
Стилі ставлення вихователя до вихованців та стилі педагогічного спілкування
Стиль – це усталена система способів та прийомів, які використовує педагог у взаємодії. Взаємодія залежить від особистісних якостей вихователя і параметрів спілкування. Серед якостей, які визначають стиль спілкування вихователя, передусім, виділяють ставлення до дітей і володіння організаторською технікою.
У спілкуванні розрізняють два аспекти – ставлення і взаємодію. Це ніби підводна і надводна частини айсберга, де видима частина – серія мовних і немовних засобів (взаємодія), а невидима частина – потреби, мотиви, інтереси, почуття – все, що спонукає людину до спілкування.
В основу стилю спілкування вихователя покладено його загальне ставлення до дітей і професійної діяльності в цілому.
Позитивно-пасивне ставлення вихователя визначається уста¬новкою: лише вимогливість та суто ділові стосунки можуть забезпечити успіх у навчально-виховній роботі. Звідси – сухий, офіційний тон, брак емоційного забарвлення взаємин, теплоти, душевності. А це збіднює спілкування і гальмує емоційний і творчий розвиток вихованців.
Партнерська взаємодія педагога з дитиною
Проблема партнерської взаємодії дорослого з дитиною є дуже актуальною для сучасної освітньої практики
в дошкільному закладі. Нині проголошено принципово нові пріоритети та завдання дошкільної освіти,
що потребують від педагогів переходу на якісно новий рівень взаємодії з вихованцями та їхніми батьками,
— рівень співпраці, спільної партнерської діяльності.
Організація освітнього процесу в формі спільної партнерської діяльності потребує істотної перебудови
стилю поведінки дорослого та стилю виховання. З огляду на це дуже важливо, щоб кожен педагог усвідомив,
чи потребує його стиль взаємодії з дітьми кардинальних змін.
Основні стилі виховання:
1. Демократичний стиль характеризується високим рівнем вимогливості і високим рівнем чуйності.Батьки, які дотримуються цього стилю виховання, проявляють турботу про дитину, надають йому підтримку і заохочують його до самостійності.
2. Авторитарний стиль характеризується високим рівнем вимогливості і низьким рівнем чуйності. Батьки, які дотримуються даного стилю виховання, виступають авторитетними фігурами, їх поведінку в багатьох випадках директивно і грунтується на вказівках і силі, а для дитини встановлюються суворі обмеження.
3. Ліберальний стиль виховання характеризується низьким рівнем вимогливості і високим рівнем чуйності. Ліберальне виховання передбачає невелику кількість вимог, слабкий контроль з боку батьків і мінімальні покарання за погану поведінку або навіть повна їх відсутність.
4. Індиферентний стиль виховання характеризується низьким рівнем вимогливості й чуйності. Батьки, які дотримуються такого стилю, висувають дитині мало вимог і не піклуються про те, щоб задовольнити її потреби.
Різні стилі виховання призводять до різних результатів. Авторитетне виховання, як правило, пов'язане з позитивною поведінкою дітей, їх упевненістю в собі й високою самооцінкою. Є й інші чинники, такі як культурний рівень і соціальний вплив, які відіграють не менш важливу роль у поведінці дитини.
Люди, як правило, повторюють той стиль виховання, в якому виховували їх самих, проте це не позбавляє їх можливості вибрати більш ефективний стиль виховання, який принесе найбільшу користь дитині. Вибирайте свій стиль уважно!
Стилі виховання хлопчиків і дівчаток відрізняються
Батьки намагаються підбирати різні стилі виховання, орієнтуючись на стать дитини. Дослідження свідчать про те, що татусі впливають на емоційну рівновагу своїх доньок через стиль виховання, який вони практикують, і в меншій мірі за допомогою дисциплінарних заходів (покарання й т. п). До того ж вони, як правило, більш прихильні до донечок, а матері – до синів.
