Друзі, рада вас вітати!
Давайте поговоримо про стилі виховання дітей.
Розпочнемо з того, що ж таке стиль педагогічного спілкування?
Стиль педагогічного спілкування– система способів і прийомів, які застосовує педагог під час взаємодії.
Принципово важливими особистісними якостями педагога є його ставлення до дітей (активно-позитивне, пасивно-позитивне, негативне, зокрема ситуативно-негативне, стійке негативне), володіння організаторською, комунікативною техніками.
За активно-позитивного ставлення педагог виявляє ділову реакцію на діяльність дітей, допомагає їм, відчуває потребу в неформальному спілкуванні з ними. Вимогливість, поєднана із зацікавленістю, викликає взаємодовіру, розкутість, комунікабельність. Пасивно-позитивне ставлення фокусує увагу вчителя на вимогливості, суто ділових стосунках. Таке спілкування характеризується сухим, офіційним тоном, невиразною емоційністю, що збіднює спілкування і гальмує творчий розвиток вихованців. Негативне ставлення, що залежить від перепадів настрою вчителя, породжує в дітей недовіру, замкненість, нерідко лицемірство, брутальність.
Розглянемо стилі педагогічного спілкування вихователя.
Демократичний стиль спілкування. Для нього характерні широкий контакт з вихованцями, прояв довіри і поваги до них, вихователь прагне налагодити емоційний контакт з дитиною, не пригнічує строгістю і покаранням; в спілкуванні з дітьми переважають позитивні оцінки. Демократичний стиль забезпечує дружнє взаєморозуміння між педагогом і вихованцем, викликає у дітей позитивні емоції, впевненість в собі, дає розуміння цінності співпраці у спільній діяльності. Основними способами взаємодії є заохочення, порада, інформування, координація, що розвиває в учнів упевненість, ініціативність.
Авторитарний стиль. Педагоги з авторитарним стилем спілкування, навпаки, виявляють яскраво виражені установки, вибірковість по відношенню до дітей, вони значно частіше використовують заборони і обмеження стосовно дітей, зловживають негативними оцінками; строгість і покарання - основні педагогічні засоби. Авторитарний вихователь чекає тільки послуху. Спілкування педагога з авторитарними тенденціями веде до конфліктності, недоброзичливості у відносинах дітей, створюючи тим самим несприятливі умови для виховання дошкільнят. Головними формами взаємодії за такого стилю спілкування є наказ, вказівка, інструкція, догана. Навіть подяка звучить як докір.
Ліберальний стиль. Для ліберального вихователя характерні безініціативність, безвідповідальність, непослідовність в прийнятих рішеннях і діях, нерішучість у важких ситуаціях. Такий вихователь прагне ні з ким не псувати відносин, в поведінці ласкавий і доброзичливий з усіма. Сприймає своїх вихованців як ініціативних, самостійних, товариських, правдивих.
Часто зустрічається, що окремий педагог проявляє так званий «змішаний стиль» взаємодії з дітьми. Змішаний стиль характеризується переважанням двох будь-яких стилів: авторитарного і демократичного чи демократичного стилю з непослідовним (ліберальним). Рідко поєднуються один з одним риси авторитарного і ліберального стилю.
Як спілкуватися з дитиною:
• Спілкування на рівних. Рівень очей.
• Попросити дитину вас чому-небудь навчити.
• Запитувати в дітей поради.
• Цікавитися планами дитини та їх враховувати.
• Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.
• Давати посильні доручення-з відомим успіхом.
• Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя знайти три позитивних моменти — оптимістичний погляд на життя).
• Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.
• Зустрічати як кращого друга і проводжати.
• Якщо ви не праві, просіть вибачення.
• Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.
• Дозволяйте робити дітям помилки.
Правила спілкування з дітьми:
Правило №1 – Будьте чесними.
Важливо говорити правду і передавати дитині своє ставлення до обговорюваної теми. Якщо ми говоримо неправду, дитина обов'язково це зрозуміє, що залишить в її душі незадоволеність.
Правило №2 – Враховуйте вік і почуття дитини.
Є багато складних тем, які можуть сильно вразити дитину. Тому обов'язково враховуйте її характер, вік та інтелект. Спостерігайте, чи зрозуміла вона нову інформацію.
Правило №3 – Підкріплюйте свої відповіді додатковою інформацією.
Проілюструйте прикладами зі свого життя те, про що говорите. Але якщо з якоїсь причини у вас немає такого досвіду, то на допомогу завжди прийдуть казки, міфи або мультфільми. Такі приклади дають дитині певні загальні поняття і формують правильні цінності.
Правило №4 – Зберігайте візуальний і тактильний контакт, розмовляйте у спокійній атмосфері.
Для дітей візуальний контакт просто необхідний, щоб вони могли засвоювати ту інформацію, яку отримують.
