Ми з вами вже розглядали таке питання як комунікативні якості спілкування.А сьогодні я хочу з вами поговорити про стилі спілкування вихователя.
Спочатку давайте розглянемо які бувають стилі.
Демократичний стиль характеризується високим рівнем вимогливості й чуйності. Вихователі, котрі дотримуються такого стилю виховання, виявляють турботу про дитину, надають їй підтримку й заохочують її самостійність. Найголовніше в цьому стилі є рівноправність
Авторитарний стиль характеризується високим рівнем вимогливості й низьким рівнем чуйності.Вихователі, які дотримуються цього стилю виховання, виступають як авторитетні фігури, їх поведінка здебільшого директивна й ґрунтується на вказівках і силі, а для дитини встановлюються суворі обмеження.Найголовніше в цьому стилі є об'єкт педагогічного впливу, а не рівноправний партнер
Ліберальний стиль виховання означає низький рівень вимогливості й високий рівень чуйності. Ліберальне виховання передбачає невелику кількість вимог, слабкий контроль вихователя і мінімальне покарання за погану поведінку або навіть повну його відсутність.Найголовніше в цьому стилі є педагог йде від прийняття рішень, передаючи ініціативу дітям, колегам.
Зважаючи на тип спілкування є різні типи ставлення вихователя до дітей :
Поради вихователю щодо оптимального ставлення до дітей:
Вихователь повинен стежити за своїм настроєм. Він зобов’язаний негайно перебудовувати свій сумний, пригнічений настрій. У цьому випадку непогано оволодіти мистецтвом перевтілення, яким досконало володіють актори.
Треба ставитися однаково до всіх і до кожного окремо. Разом з тим необхідно задовольняти бажання кожної дитини, щоб його любили, щоб він відчував, що його люблять і люблять кілька особливо.
Працюючи з дитячим колективом, вихователь повинен знати індивідуальні особливості своїх дітей. Погано, якщо педагог почне всіх «причісувати під одну гребінку», «підганяти» індивідуальні властивості тієї чи іншої дитини під загальну лінію. Дбайливе ставлення до особистості дитини — це насамперед визнання його несхожості, особливостей прояву характеру, волі, мислення, вчинків, що відрізняють однієї дитини від усіх інших в дитячому колективі.
Важливою умовою оптимізації спілкування з дитиною є уважність, проникливість і неквапливість. Дитина хоче нам щось сказати, а ми, дорослі, обтяжені безліччю справ, зазвичай кидаємо звернувся до нас: «Почекай, колись, потім!» При цьому ми забуваємо, що у кожної людини виникає ситуація, коли йому виключно важливо з ким поговорити, коли дуже хочеться поділитися своїми спостереженнями, відкриттям, думкою.
