В нашому житті часто буває так,що ми перебуваємо у стані стресу і для того,щоб знизити рівень нервового навантаження можна виконувати різні методи. Одним із таких методів є аутогенне тренування,давайте розберемо,що це і який вплив воно має на психологію людини.
Аутоге́нне тренува́ння — метод психологічного розвантаження і зняття нервового навантаження шляхом частого повторення спеціальних оптимістично-мобілізуючих формул. Розроблений у 1932 році німецьким психіатром і психотерапевтом Йоганном Шульцем.
У даний час аутогенне тренування використовується як ефективний метод лікування та профілактики різного роду неврозів і функціональних порушень в організмі. Протипоказами є захворювання неясної етіології, при параноїдальних, нав’язливих станах, при неясній свідомості, гострих соматичних приступах, вегетативних кризах. Дана методика неефективна при лікуванні компульсивного синдрому. Усі вправи аутогенного тренування засвоюють послідовно, одна за одною. Вправи виконуються 2-3 рази на день протягом двох тижнів.
Послідовність дій має бути такою:
створення установки на відпочинок і розслаблення;
глибоке розслаблення рухових м’язів (із навіюванням собі відчуття ваги в м’язах);
розслаблення м’язів кровеносних судин (відчуття тепла);
формування заспокійливого ритму подиху (відчуття мимовільності подиху, зміни ваги тіла в такт подиху);
зняття гіпертонусу з коронарних судин серця (відчуття тепла в лівій руці і лівій половині грудної клітки);
активізація процесів, що забезпечують відновлення енергоресурсів організму, зокрема, травних процесів (відчуття глибинного тепла в області живота);
усунення гіпертонусу м’язів кровеносних судин мозку (відчуття легкої прохолоди в області лиця).
Сеанси аутогенного тренування проводяться лежачи або сидячи в позі «кучера». Основні принципи полягають у наступному порядку дій:
Вправа 1. Викликання почуття важкості. Подумки повторюють: «Я цілком спокійний» (1 раз); «Моя права (ліва) рука важка» (6 разів); «Я спокійний» (1 раз). Після кількох днів тренування відчуття важкості в руці стає чітким. Потім так само відчуття важкості викликають в обох руках, в обох ногах, в усьому тілі. Кожне тренування має починатися й закінчуватися формулою «Я спокійний».
Вправа 2. Викликання відчуття тепла. «Я спокійний» (1 раз); «Тіло важке» (1 раз), «Моя права (ліва) рука тепла» (6 разів). Надалі навіюють тепло на іншу руку, ноги, все тіло. Переходять до формули: «Обидві руки теплі… обидві ноги теплі… все тіло тепле». Згодом вправу 1 і 2 об’єднають однією формулою: «Руки та ноги важкі й теплі». Вправа вважається засвоєною тоді, коли відчуття тепла й важкості виникає в тілі автоматично у відповідь на слова.
Вправа 3. Регуляція ритму серцевої діяльності. Вправа починається з формули «Я спокійний». Потім послідовно викликають відчуття важкості й тепла в тілі. Клієнт кладе праву руку на ділянку, де серце, й подумки повторює 5—6 разів: «Моє серце б’ється спокійно, потужно та ритмічно». Вправа вважається засвоєною, якщо вдається впливати на силу й ритм серцевої діяльності.
Вправа 4. Регуляція дихання. Формула включає всі попередні навіювання: «Я спокійний… Мої руки важкі й теплі… Моє серце б’ється сильно, спокійно й ритмічно… Я дихаю спокійно, глибоко й рівномірно». Останню фразу повторюють 5—6 разів. Згодом формула скорочується: «Я дихаю спокійно».
Вправа 5. Вплив на органи черевної порожнини. Послідовно активізуються такі самі відчуття, як у вправах 1—4, а потім подумки 5—6 разів повторюють: «Сонячне сплетіння тепле… воно випромінює тепло».
Вправа 6. Відчуття прохолоди на чолі. Аналогічна до вправ 1—5 і формула: «Моє чоло прохолодне».
Під час засвоєння вправ формули можуть скорочуватися: «Спокійний… Важкість… Тепло… Серце і дихання спокійні… Сонячне сплетіння тепле… Чоло прохолодне».
Кожна вправа повинна починатись і закінчуватись фразою «Я спокійний». Після вправ необхідно 1-2 хвилини відпочивати, поступово виводячи себе з аутогенного занурення зробивши спокійний вдих, на видосі відкривши очі. Правильність проведення такого методу включає не тільки роботу з тілом, а з думками. Розум повинен концентруватись, занурюватись в спокій та тишу.
При правильності проведення аутогенного тренування відмічається гармонія, спокій та відновлення психічних функцій.
