Стівен Вільям Хокінг - англійський вчений, фізик-теоретик, письменник («Коротка історія часу», «Всесвіт у мініатюрі», «Бог створив цілі числа», «Джордж і Великий вибух», «Моя коротка історія»).
Стівен Хокінг (Stephen William Hawking) народився 8 січня 1942 року в Оксфорді, Великобританія. Батько Хокінга був фахівцем в області тропічної медицини, мати мала економічну освіту (обидва - випускники Оксфордського університету). Інтерес до точних наук, а саме математики і фізики Стівен почав проявляти ще під час навчання у середніх класах школи. У 1962 році закінчив фізичний факультет Оксфорда, потім вступив до Кембриджського університету, де вивчав космологію і в 1966 році отримав докторський ступінь. На той момент Хокінгу було всього 24 роки.
Хвороба, яка перетворила життя вченого в складне випробування, була виявлена, коли йому був 21 рік. У 1963 році Хокінгу діагноували бічний аміотрофічний склероз - хронічне порушення центральної нервової системи, яке в подальшому призвело до повного паралічу. У 1985 році після запалення легенів фізик переніс трахеостомію, внаслідок чого втратив здатність говорити і став користуватися синтезатором мови. З 1997 року його інвалідна коляска була оснащена комп'ютером, яким він керував за допомогою датчика, закріпленого біля мімічного м'язу щоки - єдиного, що зберіг рухливість. Таким чином Хокінг мав можливість хоч якимось чином самостійно пересуватися. Однак, незважаючи на серйозні труднощі, важке захворювання не завадило йому стати одним із найбільш відомих фізиків-теоретиків сучасності і заслужити почесне звання "генія".
Основна область наукової діяльності Хокінга - космологія і квантова гравітація. Вчений присвятив величезну кількість часу вивченню чорних дір. Зокрема, був автором теорії "випаровування" чорних дір за рахунок радіації (це явище отримало назву "випромінювання Хокінга"). У 2016 році Стівен висунув гіпотезу, згідно з якою джерелом практично необмеженої енергії є мікроскопічні чорні діри, що володіють величезною масою. У тому ж році став одним з ініціаторів проекту з відправлення міні-апаратів до зоряної системи Альфа Центавра.
Дослідницьку діяльність Стівен Хокінг активно почав вести ще під час навчання у Кембриджі. Також він був цінним науковим співробітником в університетському коледжі Гонвілл і Киза, потім став асистентом професора: викладав теорію гравітації і гравітаційну фізику. До 1973 року працював в Інституті астрономії університету, після чого перейшов на кафедру прикладної математики і теоретичної фізики Кембриджу. У 1974 році Хокінг був запрошений на роботу в Каліфорнійський технологічний інститут (США), де, зокрема, займався питаннями загальної теорії відносності, але через деякий час повернувся у Кембридж. У 1979-2009 роках був Лукасовськими професором математики - одна з найпрестижніших академічних посад у світі, яка була заснована в 1664 році з ініціативи англійського священика і політика Лукаса Генрі.
Протягом 20 років Стівен Хокінг очолював групу, що займається проблемами, пов'язаними з теорією відносності, і питаннями гравітації. До смерті обіймав посаду директора з досліджень на кафедрі. У 2007 році заснував при Кембриджському університеті Центр теоретичної космології. Стівен Хокінг є одним із найбільш відомих у світі популяризаторів науки. Він був автором багатьох науково-популярних книг, зокрема для дітей. Одна з найбільш популярних його робіт - "Коротка історія часу" (1988). У 1993 році вийшла книга "Чорні діри і молоді всесвіти", в 2001 році - "Світ у горіховій шкаралупі". У 2005 році була опублікована "Найкоротша історія часу" (нове видання бестселера 1988 роки; у співавторстві з Леонардом Млодіновим). Вчений брав активну участь у створенні пізнавальних фільмів. У числі найбільш відомих кіноробіт з його участю - шестисерійна стрічка "Всесвіт Стівена Хокінга" (1997), Трисерійна "У Всесвіт зі Стівеном Хокінгом" (2010) і "Великий задум по Стівену Хокінгу" (2012).
У 2015 році став одним із засновників медалі, що носить його ім'я, яка щорічно присуджується вченим за внесок у популяризацію науки. Він вважав, що наука повинна стати такою ж популярною, як музика. Першими лауреатами в 2016 році стали британський фізик-теоретик Джим Аль-Халілі і німецький композитор Ханс Циммер, що створює, зокрема, музику до кінофільмів і комп'ютерних ігор.
Стівен Хокінг помер 13 березня 2018 року у своєму будинку в Кембриджі в оточенні рідних та близьких, йому було 76 років. Прах вченого був похований на території Вестмінстерського абатства, між могилами Ісаака Ньютона та Чарльза Дарвіна. У момент поховання із супутникової антени Європейського космічного агентства у напрямку найближчої «чорної діри» було відправлено спеціальний радіосигнал із посланням покійного, що символізувало його давню мрію підкорити космічний простір.
