Грибна пора
Полісся знову в запахах грибних,
В Карпатах гриб дурманить полонини,
Опеньки й маслючки і «білі», як один,
Лягають зібрані у плетені корзини.
Яка ж то радість «білого» знайти,
Душа співає «гімн грибний» природі,
Від втоми в лісі на мохи лягти
І дякувати лісу і погоді.
Корзини повні і душа цвіте,
А кількість «білих» - ордени на грудях,
Бо справжній гриб, лиш по ночах росте,
Щоб рано-вранці показатись людям.
Людині щастя, як ростуть гриби,
Коли тумани покривають гори,
Чи на Поліссі від грибів сліди,
Гриби ж бо в лісі диво-казки творять.
Віталій Назарко






















сні




Власні світлини