Складні й відповідальні завдання щодо забезпечення якості освіти, виховання і розвитку особистості значною мірою покладаються на нас - учителів. Ми покликані забезпечити максимально можливу реалізацію і самореалізацію інтелектуального та фізичного потенціалу кожного учня на основі підвищення ефективності кожного уроку. Для цього необхідно ретельно, на наукових засадах, готуватися до навчального заняття і вміти проаналізувати його ефективність.
Суттєво покращити якість навчання, виховання і розвитку учнів можливо за умови цілеспрямованого вдосконалення уроку, його модифікації, насамперед:
· підібрати для кожного структурного етапу уроку адекватні форми організації навчальної діяльності учнів; забезпечити мобілізацію та оптимальну реалізацію інтелектуальних, фізичних і емоційних ресурсів суб’єктів навчально-виховного процесу на кожному етапі уроку;
· визначити у змісті дидактичного матеріалу опитувальну, пояснювальну, інструктивну інформацію; унормувати навчальний матеріал для кожного його структурного компонента за змістом, обсягом, часом; визначити зміст та обсяг домашнього завдання відповідно до теми уроку;
· раціонально розподіляти та використовувати час на окремі види діяльності вчителя та учнів на уроці;
· забезпечити на робочих місцях учителя та учнів підручники, навчально-методичну літературу, навчальне приладдя), роздатковий дидактичний матеріал, інструктивні картки тощо; оснащення уроку необхідними та достатніми наочними приладами, зокрема і ТЗ, аудіовізуальними засобами, комп’ютерами; залучення до організації навчально-методичного забезпечення і технічного оснащення навчального процесу на уроці учнів-консультантів, демонстраторів;
· чітко дозувати і корегувати витрати часу на окремі етапи уроку; витрати часу на окремі види педагогічної діяльності вчителя (організаційну, навчальну, стимулюючу, контролюючу); витрати часу на окремі види навчальної діяльності учнів (організацію, планування, нормування, творчу самостійну діяльність, практичну діяльність тощо); своєчасність завершення уроку, забезпечення організованого відпочинку учнів на перерві, провітрювання класного приміщення;
· розкриття мотивів вивчення теми уроку та навчальної діяльності учнів; вибору форм, методів та засобів стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів;
· визначення змісту та оптимального обсягу домашнього завдання відповідно до теми та мети уроку;
- добір чи розробку диференційованого дидактичного матеріалу; визначення методів і засобів диференційованої роботи на уроці зі здібними, талановитими та слабкими учнями; методів досягнення мети-домінанти уроку; визначення змісту, форм, застосування методів та засобів диференційованої роботи з учнями на уроці та їх профорієнтації; підготовку диференційованих домашніх завдань;
· забезпечення оптимальних умов інтеграції змісту навчання, морально-психологічного мікроклімату на уроці;
· спонукання учнів до диференційованого сприймання навчальної інформації та формування вмінь інтегрувати її, робити узагальнення та висновки; залучення учнів до активної участі у навчально-виховному процесі; формування свідомої дисципліни й самодисципліни учнів, створення атмосфери співробітництва і співдружності;
· врахування у процесі навчання проявів емоцій, які миттєво оволодівають учнями (афекту), попередження їх, а в разі виникнення – керування ними; формування ділових, товариських стосунків у колективі класу; поведінки вчителя як зразка гуманної людини з відповідними гуманними якостями та переконаннями;
· забезпечення оптимального співвідношення перевірки теоретичних знань учнів та алгоритмів їх практичного застосування; використання інноваційних форм і методів перевірки навчальних досягнень учнів, 12-бальної системи оцінювання навчальних досягнень учнів, удосконалення критеріїв та технологій моніторингу якості знань учнів;
- забезпечення реалізації змісту, форм і методів корекції знань і способів діяльності учнів з метою усунення прогалин у їхніх знаннях; досягнення засвоєння учнями педагогічно доцільними методами та засобами самоконтролю, взаємоконтролю.
2. Вибір і реалізація принципів навчання передбачає реалізацію таких підходів:
· вибір педагогічно доцільного комплексу наочних посібників, зокрема і ТЗ; раціональне використання наочності для концентрації уваги учнів на основному, істотному у навчальному матеріалі;
· створення проблемної ситуації у процесі вивчення нового матеріалу; здійснення управління пошуково-пізнавальною діяльністю учнів; дотримання послідовності етапів проблемного навчання як творчого процесу; необхідність вибору і реалізації методів та засобів пошуково-пізнавальної діяльності учнів;
· посилення соціально-педагогічної мотивації учіння та набуття освіти; раціональну організацію самостійної навчально-пізнавальної діяльності учнів; максимальне включення в різні види самостійної діяльності учнів на уроці; набуття учнями навичками самостійного одержання інформації, її оброблення, аналізу, використання; формування в учнів стійкої потреби у самоосвіті та опановування способами надбання знань;
· забезпечення здобуття системи знань учнями у процесі виявлення внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків; здійснення систематичного і послідовного контролю навчальних досягнень учнів;
· диференційований відбір змісту, методів і засобів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; стимулювання самостійної індивідуальної пошуково-дослідної роботи учнів; максимальне залучення учнів до різних видів навчально-пізнавальної діяльності; виявлення і реалізацію творчого потенціалу учнів; індивідуальний підхід до оцінки знань, умінь і навичок учнів;
· озброєння учнів способами систематизації й узагальнення знань, методами учіння, зокрема самоосвіти, самореалізації, самовдосконалення; використання ефективних методів розвитку основних психічних процесів учнів; забезпечення єдності знань і переконань, слова і дії, свідомості й поведінки учнів;
· широке використання в навчально-виховному процесі засобів масової інформації;
· формування способів розумової діяльності учнів, розвиток їх образного, логічного, абстрактного і конкретного мислення у процесі навчання; поєднання факторів інтенсифікації та оптимізації навчання учнів; розвиток творчих здібностей школярів; необхідність максимально ефективного впливу особистості вчителя на учнів.
3. Вибір та реалізація методів і засобів навчання, форм організації навчальної діяльності учнів на уроці :
· використання методів, що сприяють формуванню та розвитку умінь і навичок самостійної праці учнів;
· раціональний вибір сукупності вербальних і наочних засобів навчання (слово випереджує, слідує, супроводжує наочність), ТЗ та засобів ІКТ; вибір і реалізацію засобів розвитку мислення (образного, логічного, абстрактного) та уяви учнів у процесі навчання; дотримання санітарно-гігієнічних вимог і норм витрат часу на використання аудіовізуальних засобів навчання на уроці; формування вмінь і навичок в учнів використання засобів навчання в навчальній діяльності;
· визначення раціональної сукупності колективних, групових та індивідуальних форм організації навчальної діяльності учнів на уроці, дидактичне забезпечення форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці;забезпечення педагогічного керування фронтальною, груповою та індивідуальною діяльністю учнів; взаємозв’язок методів, засобів навчання і форм організації навчальної діяльності учнів на уроці.
· забезпечення демократичного стилю спілкування вчителя та учнів на уроці як важливої передумови реалізації й самореалізації потенційних можливостей суб’єктів навчального процесу.
Виховання засобами змісту навчального матеріалу потребує :
- аналізу змісту теми уроку з метою з’ясування його виховних можливостей; визначення тих виховних елементів, які доцільно реалізувати на певному уроці з урахуванням потреб, вікових та індивідуальних особливостей учнів, рівня їх вихованості; добору навчального матеріалу із додаткових джерел інформації з метою посилення виховного впливу змісту навчального матеріалу на учнів.
· створення на уроці таких ситуацій, які б спонукали учнів до самовиховання, до формування тих рис характеру, які стали їхньою потребою; використання різних засобів стимулювання прагнень учнів до самовдосконалення; створення на уроці оптимального психологічного мікроклімату, становлення демократичних відносин у процесі навчання на засадах довіри, взаємоповаги, взаєморозуміння.