Що таке музика? Коли вона виникла і як розвивалася
Люди здавна замислювалися над питанням - коли ж виникла музика?
Учені-археологи встановили, що музика з'явилася ще в первісному суспільстві, багато тисячоліть тому. І спочатку вона була не розвагою чи мистецтвом, а частиною повсякденного життя. Жінки колисали дітей і наспівували, пастухи звуками ріжків скликали стадо, воїни відлякували своїми вигуками ворогів. Звичайно, в тій «музиці» не було ще ні мелодій, ні слів і багато з них ґрунтувалися на наслідуванні криків диких звірів і співу птахів.
Але тоді з'явився ритм, який допомагав людям чітко і злагоджено виконувати рухи під час роботи. Спочатку первісні люди відбивали ритм ударами в долоні і притопуванням, а потім стали використовувати для цього плоскі камені, шматки дерева. Так з'явилися перші музичні інструменти.
Одним із видів мистецтв музика стала в Стародавній Греції. Народ цієї країни і придумав слово «музика».
Воно означає - мистецтво муз, а музи були божествами.
Греки вважали, що музика дарована їм богами.
Служителів муз поважали в суспільстві. Особливою пошаною користувалася професія вчителя музики і танців. Поети, співаки і музиканти виступали на Піфійських іграх нарівні з атлетами.
Саме із Стародавньої Греції до нас прийшли такі музичні поняття, як «мелодія», «музика», «гармонія», «ритм», «гама». Ними й досі користуються музиканти у всьому світі.
Зображення на грецькій вазі.
В руках у музикантів ліри, а над ними – кіфара.
Ще не було професії композитора, коли у Франції в епоху Середньовіччя лицарі-трубадури складали вірші і музику до них. Вони повинні були не тільки битися в битвах, перемагати в турнірах, але й уміти грати на двох музичних інструментах.
Свої твори трубадури присвячували прекрасним дамам, тому пісні були про любов, про битви і про батьківщину. Деякі пісні легендарних лицарів досі співають у Франції.
Багато століть артисти і музиканти мандрували по дорогах різних держав. У Німеччині їх називали шпильманами, у Франції - менестрелями, у Сербії - іграчамі, а на Русі - скоморохами. Мандрівні артисти влаштовували свої вистави прямо на вулицях і площах міст і селищ.
Вони показували веселі сценки, танці на канаті, трюки з дресированими тваринами. Але найголовнішим в їхніх виступах була музика. Артисти складали і співали пісні, грали на найрізноманітніших музичних інструментах: лютні, арфі, гуслях, волинці, на смичкових та ударних інструментах. Без них не обходилося жодне міське свято, жоден ярмарок або весілля. Їхнє мистецтво розважало й тішило народ. Тоді ж почала народжуватися і музика, яку потім стали називати класичною. Професійні музиканти виконували свої твори на органах у церквах і монастирях.
Від століття до століття музика, як живий організм, розвивалася і змінювалася. Складаються мажорні та мінорні лади, ноти стають такими, якими ми знаємо їх зараз. З'являється поняття «композитор» -людина, яка складає і записує музику, автор музичних творів. Ми знаємо таких великих композиторів, як Моцарт, Бах, Бетховен, Чайковський тощо.
З року в рік удосконалюються старовинні музичні інструменти і винаходяться нові. З'являються нові музичні жанри - романс, ноктюрн, концерт, етюд і т.д. Музика все щільніше переплітається з іншими видами мистецтва, так, наприклад, виникають опера і балет. Сучасне ж музичне мистецтво включає в себе все, що було накопичено історією музики тисячоліттями.
Переклад і доповнення Паски О.П.