Купу запитань викликав мій ФБ-пост про те, що єдиний спосіб запобігти хаосу в класі у випадку, якщо хтось із учнів зриває урок: негайне вилучення його з класу.
А винаходити велосипед не треба. Все вже придумали до нас.
На фото губернатор штату Західна Вірджинія Патрік Моррісі, який 15 квітня 2025 року підписує Senate Bill 199.
Як бачите, навколо нього учні, які схвально до цього ставляться.
Бо не можна допускати ситуацію, коли один альтернативно обдарований із дуже прихованим потенціалом учень порушує право на освіту всіх інших учнів.
Губернатор Моррісі відвідав початкову школу Ріплі(Ripley Elementary School), щоб там підписати цей законопроект. До нього приєдналися сенатори Емі Ґрейді та Ерік Тарр, начальник управління штату Мішель Блатт та мер Ріплі Керолін Радлер.
На думку Патріка Моррісі, «це законодавство надає вчителям інструменти для відновлення контролю над класом та забезпечення безпечного навчального середовища для наших дітей».
Цей Закон Сенату Західної Вірджинії 199 дозволяє вчителям негайно вилучати з класу учнів, які поводяться агресивно, погрожують чи залякують працівників школи або однокласників, створюють небезпеку чи заважають навчальному процесу.
Такий учень направляється до шкільного психолога, соціального працівника або спеціаліста з поведінкової інтервенції для розробки двотижневого плану корекції поведінки.
Покликання на цей документ https://www.wvlegislature.gov/bill_status/bills_text.cfm?billdoc=sb199+sub1+enr.htm&yr=2025&sesstype=RS&i=199
Повторні порушення можуть призвести до відсторонення від занять із забороною відвідувати школу або направлення до альтернативного навчального центру.
Згідно з текстом Senate Bill 199, альтернативні навчальні центри (Alternative Learning Centers) призначені для ізоляції та виправлення поведінки хронічно деструктивних учнів, щоб згодом вони могли повернутися до звичайного класу.
Програми в центрах фокусуються на емоційному стані дитини. З ними відпрацьовують навички саморегуляції, управління гнівом, вирішення конфліктів та подолання стресу.
Фахівці зобов'язані розробити спеціальний план(Transition Plan) для плавного та безпечного повернення учня назад до звичайного класу.
«Якщо дитина не вміє читати, ми її навчаємо.
Якщо дитина не вміє плавати, ми її навчаємо.
Якщо дитина не вміє множити, ми її навчаємо.
Якщо дитина не вміє керувати автомобілем, ми її навчаємо.
«Якщо дитина не вміє читати — ми вчимо.
Якщо дитина не вміє поводитися — ми... навчаємо чи караємо?»
Джон Гернер (John Herner), колишній президент Національної асоціації директорів державних департаментів спеціальної освіти США (NASDSE).
Цей вислів Джона Гернера став базовим принципом для педагогів і психологів усього світу.
Якщо соціально-емоційні навички не вироблені ще на рівні сім'ї і шкільний персонал не зміг цьому якось зарадити, звісно, є сенс у направленні в альтернативні навчальні центри (Alternative Learning Centers).
Діти не народжуються з умінням регулювати сильні емоції, вирішувати конфлікти, керувати імпульсами тощо.
Це — навички. А навичкам можна навчитися.
Згідно із законом West Virginia Senate Bill 199, якщо після всіх етапів корекції та переведення до альтернативного центру учень продовжує системно зривати уроки, директор школи зобов'язаний негайно ініціювати процедуру довгострокового відсторонення або повного виключення зі школи.
Для таких учнів Шкільна рада шукає місця у закритих державних інституціях або спеціальних інтернатах для дітей із глибокими поведінковими розладами.
Якщо через деструктивну поведінку учня тимчасово відстороняють від занять, а батьки не забезпечують його навчання вдома чи в альтернативному центрі, це трактується як порушення закону про обов'язкову освіту (WV Code §18-8-2).
Перше порушення тягне за собою штраф від $50 до $100 плюс чималі судові витрати, а повторне — аналогічний штраф або арешт на строк від 5 до 20 днів.
За рішенням суду у справах неповнолітніх, на батьків може бути покладено фінансовий обов'язок повністю оплатити медичне, психологічне або психіатричне лікування та поведінкову корекцію дитини, якщо вони раніше відмовлялися від безкоштовної шкільної допомоги.
Суд має право вимагати від батьків внести заставу (free-will bond) у розмірі до $5,000 як гарантію того, що вони зобов'язуються контролювати поведінку дитини та забезпечити її відвідування призначених терапевтичних програм.
Нам треба негайно робити аналогічні кроки.
Інакше вчителювання, яке колись вважали "покликанням", буде простим виживанням.
Коментарі до цього посту на кшталт, точно так у Нідерландах.
Усюди запускають майже однаковий алгоритм дії, який ефективно працює. Так відбувається ефективний захист учителів від емоційних травм, які вони отримують від постійної зневаги неадекватів.
Їм немає сенсу там казати: а ви мені нічого не зробите!
Вчитель і не збирається "шось робити" у відповідь на провокативну поведінку. З тобою "шось зроблять" спеціально навчені люди.
І батьки не викрутяться репліками про те, що вчитель "не зацікавив" чи "моя б дитина ніколи такого не зробила". Бо будуть самі платити і розплачуватись за "корекцію" поведінки.
Бред Джонсон пояснює:
Термін «управління класом» покликаний описати, як вчителі організовують навчальний процес, визначають очікування та створюють навчальне середовище, в якому учні можуть зосередитися та брати активну участь.
Йдеться про структуру, послідовність та взаємовідносини, що сприяють навчанню.
Однак на практиці цей термін дедалі частіше використовується як загальна назва для ситуацій, що виходять далеко за межі управління класом.
Від вчителів вимагають:
• пом’якшувати реакції, пов’язані з травмою
• надавати підтримку при тривозі та депресії
• заспокоювати напади паніки
• справлятися з екстремальною поведінкою
• розбороняти бійки
• терпіти погрози, нецензурну лексику та навіть фізичне насильство
• виконувати функції психолога, соціального працівника, фахівця з поведінки та кризової команди тощо.
Те, що ми зараз очікуємо від вчителів, виходить далеко за межі управління класом.
Ми очікуємо, що вони візьмуть на себе обов’язки, які належать кваліфікованим фахівцям з психічного здоров’я, фахівцям з поведінки, соціальним працівникам, сім’ям та цілим системам підтримки. А коли вчителі не можуть поєднувати всі ці ролі з вчителюванням, ми називаємо це проблемою управління класом.
Це не є управлінням класом.
А от трохи про реалії для розуміння з ким доводиться стикатись вчителеві.
