Про горе з розуму...
А ви почувались в школі як досвідчений бігун, якого щодня змушують йти в ногу з людьми, які ходять надзвичайно повільно?
Обдарована дитина може мати просунуту здатність опановувати щось на кшталт математики, але більш обмежену здатність мати справу зі своїм соціальним середовищем, що є ще однією важливою частиною дорослішання та пристосування протягом життя.
У статті Меґґі Фергюссон «Прокляття генія» (The Curse of Genius), опублікованій у The Economist, розглядається зворотній бік медалі феномену надзвичайної обдарованості, яка часто призводить до соціальної ізоляції та емоційних труднощів у дітей. Зокрема мова йде про «асинхронний розвиток» (випередження інтелектом емоційної зрілості), неадекватність стандартних освітніх систем та психологічний тиск, через який геніальні діти часто стають нещасними вигнанцями.
«Обдарована дитина може бути схильна до повного соціального краху».
«Вони не можуть зрозуміти, як працюють інші діти, і не можуть контролювати свої емоції».
«Виняткова здатність в одних сферах означає, що їм потрібна «належна підтримка» в інших».
«Людина, яка є обдарованою, але зростає в середовищі, де немає підтримки, може справді страждати. Це страждання надзвичайно недооцінюється».
Див статтю Меґґі Фергюссон, Прокляття генія https://www.economist.com/1843/2019/04/29/the-curse-of-genius
Поняття «обдарована дитина» у нас і у них
"...Саме поняття обдарованих дітей є антипедагогічним.
Тому що через це самі вчителі починають сегрегувати дітей
і тим створюють умови для булінгу", - вважає НАТАЛІЯ ШУЛЬГА, професор, заступник директора у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС, головний експерт групи "Реформа освіти та науки" Реанімаційного Пакету Реформ. http://life.pravda.com.ua/society/2018/05/14/230872/
Такі висловлювання є дуже симптоматичними. У нас, на жаль, серед широкого загалу починає брати гору вкрай люмпенізована педагогічна свідомість. Звісно, науковці це одягають у зовні гарні неомарксистські кліше.
У всьому світі поняття обдарована дитина є загальновживаним, а у нас раптом воно стає антипедагогічним!!!
Найсумніше, що це все стає ідеологічним підґрунтям та піар забезпеченням компанії проти навчальних закладів нового типу, які з початку 90 х створювались саме для цієї категорії дітей.
Ми вже це проходили сто років тому, коли взяв гору шаріковсько-швондерський підхід:
«Усі діти рівні і тепер однаково будуть науку опановувати». (див. Лев Кассіль, Кондуїт и Швамбранія).
Тодішня "точка, и ша!" і для освіти, і для країни досі дається взнаки.
Це дорога в нікуди. Пролетарські суто популістські підходи у постіндустріальному суспільстві знань можуть призвести лише до краху українського проекту.
Наберіть словосполучення "gifted child"(обдарована дитина) у google, отримаєте результатів: 93 000 000 (0,68 сек.).
Подивіться хоча б заголовки їхніх книг і досліджень, вникніть у "практики, які працюють"...
До речі, у нас є Інститут обдарованої дитини (ІОД), який був створений 8 серпня 2007 року розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 року № 635-р http://www.iod.gov.ua
Інститут підпорядкований Національній академії педагогічний наук України.
Цитую: "Головною метою діяльності Інституту обдарованої дитини, зважаючи на важливість та актуальність дослідження проблеми обдарованості людини, є необхідність поліпшення науково - методичного та організаційно - спонукального забезпечення функціонування системи виявлення, розвитку і підтримки дітей і молоді, що виявляють різні види обдарованості, в реальному соціально-економічному та освітньому просторі України".
У 1000000000000001 раз повторюю просту істину: школа може бути однаковою для всіх лише в одному випадку, якщо вона буде однаково поганою для всіх. Бо є закон необхідної різноманітності як передумови для розвитку будь-якої системи.
НЕ кожна дитина обдарована!
Кожна дитина особлива, кожна дитина має таланти, але НЕ кожна дитина обдарована! Будь ласка, прочитайте це та спробуйте зрозуміти.
Будь ласка, не продовжуйте бути тією частиною суспільства, яка знецінює цих дітей лише тому, що обдарованість сприймається як форма елітизму, або тому, що просто несправедливо, що одна дитина має бути більш інтелектуально розвиненою, ніж інша.
Без вашого справжнього розуміння того, що становить справді обдаровану дитину, або вашого визнання того, що не кожна дитина обдарована, наше суспільство продовжуватиме вважати соціально неприйнятним, щоб ці діти сяяли або публічно демонстрували свої досягнення. Коли дітей не приймають і не підтримують такими, якими вони є, вони не можуть реалізувати свій потенціал.
Селі Трепан'є (Celi Trépanier )
